Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С. М.,

суддів: Сахна Р. І., Пузиревського Є. Б.,

за участю прокурора Деруна А. І.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 листопада 2013 року матеріали провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від

29 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від

04 грудня 2012 року,

17 та 24 липня 2012 року старший слідчий слідчого відділу Малиновського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області порушив кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 та ч. 3 ст. 191 КК.

Підставами для порушення кримінальної справи стали достатні дані, що містилися в матеріалах перевірки та вказували на наявність у діях цієї особи ознак складу вищезазначеного злочину, а приводом - заява про злочин ОСОБА_2

06 серпня 2012 року адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 подав до місцевого суду скаргу на вказані постанови.

Малиновський районний суд м. Одеси постановою від 29 жовтня

2012 року задовольнив скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанови старшого слідчого від 17 та 24 липня 2012 року, скасувавши останні.

Не погоджуючись із цією постановою місцевого суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію.

Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 04 грудня 2012 року постанову місцевого суду залишив без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

У касаційній скарзі прокурор просить постановлені судові рішення скасувати, а матеріали провадження за скаргою направити на новий судовий розгляд через істотне порушення кримінально-процесуального закону. При цьому вказує, що кримінальні справи щодо ОСОБА_1 було порушено законно та обґрунтовано, оскільки матеріали перевірки містили достатні дані, які вказували на ознаки злочину, передбаченого ч. 1 та ч. 3 ст. 191 КК. Прокурор вважає, що висновок місцевого та апеляційного судів суперечить матеріалам дослідчої перевірки.

У запереченні на цю скаргу ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів про істотне порушення кримінально-процесуального закону під час розгляду скарги адвоката

ОСОБА_3, просить постановлені судові рішення за скаргою останнього залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення. Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що прокурор подав касаційну скаргу з пропуском установленого законом строку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали провадження за скаргою та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальні справи, обговоривши наведені у скарзі та запереченні на неї доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Доводи, викладені в запереченні ОСОБА_1 про те, що прокурор подав касаційну скаргу з пропуском встановленого ст. 383 КПК 1960 року строку, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються інформацією, що міститься в провадженні за скаргою прокурора в суді касаційної інстанції.

За ч. 15 ст. 236-8 КПК 1960 року суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення.

Достатність даних, що вказують на ознаки злочину, необхідно розглядати при застосуванні до їх характеру та об'єму. За своїм характером дані, які можуть бути визнані достатніми для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, якщо вони свідчать про певне кримінально каране діяння або бездіяльність. Неприпустимим є порушення кримінальної справи на підставі будь-яких припущень або даних, достовірність яких викликає сумнів чи неясності.

Доводи прокурора в касаційній скарзі про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправильного висновку про відсутність підстав для порушення кримінальних справ, колегія суддів вважає безпідставними.

Згідно зі ст. 94 КПК 1960 року справу може бути порушено тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як убачається з матеріалів провадження, місцевий суд, скасовуючи постанови слідчого від 17 та 24 липня 2012 року про порушення кримінальних справ дійшов правильного висновку про те, що в матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальні справи, відсутні будь-які дані на підтвердження того, що товарно-матеріальні цінності були ввірені

ОСОБА_1 чи перебували у її віданні. Крім того, відповідно до акту прийому-передачі торгівельної ділянки від 13 квітня 2012 року факти привласнення ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей відсутні.

Отже, місцевий суд розглянув скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 236-8 КПК 1960 року і, скасовуючи постанови про порушення кримінальних справ, дійшов обґрунтованого та правильного висновку, що матеріали перевірки не містять необхідних і достатніх передумов для подальшої процесуальної перевірки, вказані приводи та підстави не є достатніми для порушення кримінальної справи, а справу порушено за результатами поверхової та однобічної перевірки.

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд поверхово розглянув доводи, наведені в апеляції скаржника, є непереконливими.

Апеляційний розгляд справи проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені в апеляції прокурора доводи належним чином перевірено і спростовано із зазначенням докладних мотивів прийнятого рішення в ухвалі відповідно до вимог ст. 377 КПК 1960 року. З такими висновками погоджується і колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Враховуючи наведене і керуючись статтями 394- 398 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК (4651-17) 2012 року, колегія суддів

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29 жовтня

2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 04 грудня

2012 року, постановлені у справі за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.