Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Широян Т.А.,

секретаря судового засідання Григоренко Т.І.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012140050000026 за касаційною скаргою прокурора

м. Севастополя на вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від

08 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від

19 березня 2013 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни судом апеляційної інстанції,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця м. Саки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від

07 грудня 2007 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК звільнено від відбування

покарання з іспитовим строком 1 рік, на підставі постанови Гагарінського районного суду м. Севастополя від 12 серпня 2008 року направлений для відбування покарання у вигляді позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 18 днів постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 жовтня 2011 року,

засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені пунктами 3, 4 ст. 76 КК.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого не оскаржуються.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку

463 грн. 82 коп. на користь Науково-виробничої асоціації "Біосфера".

ОСОБА_1 визнано винним за вчинення злочину за наступних обставин. Він та ОСОБА_2 за попередньою змовою 27 вересня 2012 року з 19.50 год. по 20.30 год. повторно пройшли на територію охоронюваного будівельного об'єкту - житлового будинку, розташованого по вул. Колобова - вул. Шевченко м. Севастополя, проникли у квартиру на 9-му поверсі цього будинку, демонтували встановлене у квартирі вікно вартістю 1398,31 грн, яке є власністю НВА "Біосфера", однак не змогли розпорядитися викраденим майном на свій розсуд з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були помічені охоронцем будівельного об'єкту.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК, що призвело до призначення засудженому надмірно м'якого покарання та про направлення справи на новий судовий розгляд. Прокурор зазначає, що судом при звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання не враховано дані про його особу.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи у касаційній скарзі та просив судові рішення скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК, прокурором у касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи прокурора щодо неправильного застосування судом ст. 75 КК є безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК особі, яка вчинили злочин, має бути призначене покарання. необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Рішення суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК і є правильним.

Так, суд при призначенні покарання ОСОБА_1 врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу засудженого (раніше судимий, задовільно характеризується за місцем проживання), те що він визнав вину та щиро розкаявся, що визнано судом пом'якшуючими покарання обставинами.

За таких обставин суд обгрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, та дійшовши висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.

Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є таким, що відповідає вимогам статей 65, 75 КК, та є необхіднім й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 419 КПК ретельно перевірив викладені у апеляційній скарзі прокурора доводи, за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, й визнав їх необґрунтованими, навівши у своїй ухвалі докладні мотиви такого висновку.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 433- 436 КПК, колегія суддів,

Касаційну скаргу прокурора м. Севастополя залишити без задоволення, а вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 19 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.