Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С.С.,

суддів: Крижановського В.Я., Чуйко О.Г.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянувши в судовому засіданні 07 листопада 2013 року в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року,

Вказаною постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2012 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови оперуповноваженого ВДСБЕЗ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16 серпня 2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України, відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року апеляцію ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову місцевого суду - без зміни.

У касаційній скарзі скаржник вказує на неповноту проведеної органами досудового слідства перевірки, необґрунтованість прийнятих судами рішень, порушення ними вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що були достатні приводи та підстави до порушення кримінальної справи щодо посадових осіб Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України, дії яких вважає злочинними у зв'язку з невиплатою йому грошового забезпечення за період з квітня 2008 року по грудень 2010 року.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновків, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України 1960 року, розглянувши скаргу на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 цього Кодексу, або скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки, або залишає скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КПК України 1960 року прокурор, слідчий, орган дізнання своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи при відсутності підстав до її порушення.

За ст. 94 КПК України 1960 року справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на вказану постанову оперуповноваженого ВДСБЕЗ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 16 серпня 2012 року, суд першої інстанції витребував і оглянув матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, встановивши, що підстави для задоволення скарги і скасування цієї постанови відсутні.

Зміст постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відповідає вимогам ч. 2 ст. 130, ст. 99 КПК України 1960 року, постанова є належним чином мотивованою з аналізом отриманих в ході дослідчої перевірки фактичних даних на предмет відсутності/наявності складу злочину в описаній заявником події.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги доводи, викладені в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, про те, що правильність здійснення індексації грошових коштів підлягає з'ясуванню, в залежності від суб'єкта звернення, в порядку цивільного чи адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі яких відмовлено в порушенні кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року апеляційну скаргу Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МНС України задоволено, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2011 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію ОСОБА_1 на постанову місцевого суду, перевірив доводи, викладені в ній, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і залишив апеляцію без задоволення, а рішення місцевого суду в силі, з наведенням у своїй ухвалі докладних мотивів такого рішення, з якими й погоджується колегія суддів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених у даній справі судових рішень, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року, винесені за скаргою ОСОБА_1, залишити без зміни, а його касаційну скаргу - без задоволення.