Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Квасневської Н.Д.

суддів Беха М.О., Швеця В.А.,

розглянувши у судовому засіданні 7 листопада 2013 року у м. Києві касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 19 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 1 жовтня 2012 року щодо них,

Вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 19 липня 2013 року засуджено

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадина України,

уродженця та жителя АДРЕСА_1,

в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

- за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що є його власністю;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України,

уродженця та жителя АДРЕСА_1,

неодноразово судимого, востаннє 19.04.2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 6 місяців арешту,

- за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини всього майна, що є його власністю.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 7 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини всього майна, що є його власністю.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 1 жовтня 2013 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 засуджено за те, що вони 26 лютого 2013 року, знаходячись на вул. Граничній м. Рожище, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою вчинили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_4, з метою заволодіння його майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я потерпілого, внаслідок чого заподіяли потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, та заволоділи грошима потерпілого в сумі 80 гривень.

У касаційних скаргах засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 порушується питання про скасування судових рішень щодо них. Посилаються на неправильне застосування кримінального закону. Не заперечуючи факту нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, стверджують, що потерпілий віддав їм гроші добровільно.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційних скарг та долучені до них копії судових рішень, судова колегія прийшла до висновку про необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Доводи засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що вони не брали участі у розбійному нападі, а лише заподіяли ОСОБА_4 тілесні ушкодження, після чого він за власною ініціативою віддав їм гроші, перевірялися судом та визнані безпідставними, оскільки суперечать зібраним та перевіреним судом доказам. Зокрема, потерпілий ОСОБА_5 категорично стверджував, що був вимушений передати гроші засудженим у зв'язку із застосуванням останніми насильства щодо нього. Зазначені показання суд обгрунтовано поклав в основу вироку, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими доказами: даними протоколу проведення слідчого експерименту та допиту потерпілого, який детально показав про обставини, за яких засуджені побили його та примусили віддати їм гроші; показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що після події потерпілий був побитий та пояснив їй, що двоє незнайомих хлопців побили його та забрали гроші; даними протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, під час якого потерпілий впізнав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як осіб, які відкрито заволоділи його грошима; висновком судово-медичної експертизи про характер і ступінь заподіяних ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

З урахуванням того, що насильство до потерпілого було застосовано засудженими саме у зв'язку з тим, що він спочатку відмовився передати їм гроші, суд дійшов обгрунтованого висновку про вчинення засудженими розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_4

Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 187 КК України. Покарання призначено засудженим відповідно до вимог ст. 65 КК України.

З касаційних скарг та доданих до них судових рішень підстав для задоволення скарг не вбачається, тому підстав для відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами засуджених та потерпілої немає.

З урахуванням викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за їх касаційними скаргами на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 19 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 1 жовтня 2012 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.