Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Слинька С. С., суддів Крижановський В. Я., Чуйко О. Г.,за участю прокурора Шевченко О. О.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 07 листопада 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2013 року.

Вироком Збаразького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2012 року засуджено:

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, судимого 30 вересня 2008 року Ланівецьким районним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 69 цього ж Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк

5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки,

за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2008 року та призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянина України, такого, що судимості не мав,

за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком тривалістю 2 роки.

Судові рішення щодо ОСОБА_7 не оскаржується.

Згідно з цим вироком ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він 17 вересня 2011 року приблизно о 23.00 год. за попередньою змовою з ОСОБА_7, користуючись тим, що брати ОСОБА_8, яких ОСОБА_6 перевозив у своєму автомобілі як пасажирів, заснули, на узбіччі автодороги в с. Нижні Луб'янки Збаразького району Тернопільської області, витягнувши ОСОБА_8 з автомобіля, застосували до нього насильство, небезпечне для життя і здоров'я, кілька разів вдаривши його рукою в обличчя та ногами в голову, відкрито викрав у ОСОБА_8 гроші у сумі 3500 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2013 року вирок районного залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувані судові рішення через істотні порушення процесуального закону та порушення права ОСОБА_6 на захист.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення скарги та просила судові рішення щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні касаційних скарг слід відмовити.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів захисника про порушення під час досудового слідства у справі права ОСОБА_6 на захист є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи протягом досудового слідства всі процесуальні дії, передбачені діючим законодавством, виконувались із забезпеченням права ОСОБА_6 на захист, що підтверджується відповідними протоколами, але він бажав здійснювати свій захист самостійно.

Твердження про те, що слідчий приховав від ОСОБА_6 факт запрошення його родичами 22 вересня 2012 року професійного захисника є неспроможними, оскільки відповідну заяву було подано лише 28 вересня цього ж року, одразу після чого адвоката ОСОБА_9 було допущено до участі у справі у якості захисника ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 136, 139).

Крім того, відмова у допуску у якості захисника ОСОБА_6 його дружини - ОСОБА_10, оскільки слідчому не було надано документів, що б підтверджували родинний зв'язок вказаних осіб, не є істотним порушенням, тому що на час пред'явлення такого клопотання ОСОБА_6 було призначено захисника - адвоката ОСОБА_5 Також відмова у такому клопотанні не перешкоджала ОСОБА_6 у майбутньому заявити його знову з наданням відповідних документів для прийняття позитивного рішення.

Доводи про те, що допит ОСОБА_6 у якості обвинуваченого проводив не слідчий Процак О. Я., а інша особа, без роз'яснення права на захист, спростовуються протоколами проведення цих слідчих дій, відповідно до яких їх проводив слідчий Процак О. Я. (т. 1., а. с. 114-115, 118-119).

Таким чином, перевіркою матеріалів справи не встановлено підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_5

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.