Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Сорокіної О.А.,

розглянула в судовому засіданні 05 листопада 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 12 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 27 червня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, такого, що не має судимостей,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінено, виключено з його мотивувальної частини кваліфікуючу ознаку - повторність, та ухвалено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду, з урахуванням змін, внесених ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 07 червня 2011 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля розважального клубу "21 століття" по вул. Танкістів в м. Краматорську Донецької області, застосувавши до ОСОБА_2 насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, відкрито викрав майно останньої, заподіявши їй матеріальної шкоди на загальну суму 418 грн. 27 коп.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду через неправильне застосування кримінального закону, просить справу направити на новий апеляційний розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно з мотивувальної частини вироку суду виключив кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 186 КК України - повторність, у зв'язку з чим необґрунтовано пом'якшив призначене покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК України в касаційному порядку прокурором не оспорюються.

Доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування апеляційним судом вимог кримінального закону, а саме виключення з обвинувачення щодо ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, - повторності, на думку колегії суддів є безпідставними.

Згідно з вимогами закону кожний із вчинених злочинів підлягає окремій кваліфікації за відповідною статтею (частиною та/або пунктом статті) Особливої частини КК України (2341-14) .

Відповідно до вимог ст. 32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, факт порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 152 КК України, підтверджується лише довідкою, однак будь-яких даних про визнання його винним та засудження за вищезазначеними злочинами в справі відсутні.

Тому, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про необхідність виключення з обвинувачення щодо ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, - повторності.

При призначенні ОСОБА_1 покарання апеляційний суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, дані про його особу.

Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Перегляд справи в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни чи скасування судового рішення, судом касаційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 12 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.