Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В., суддів: Крещенка А.М., Сахна Р.І.,за участю прокурора Кравченко Є.С., потерпілого ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 листопада 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 28 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 19 березня 2013 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за:

- ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_6 від призначеного за ч. 1 ст. 366 КК України покарання звільнено в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного за ч. 2 ст. 368 КК України основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 10000 грн. моральної шкоди та 10200 грн. витрат за надання юридичної допомоги.

У вироку вирішено питання судових витрат та долю речових доказів по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 19 березня 2013 року вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову змінено. Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 15000 грн. відшкодування моральної шкоди.

В решті вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим та засуджений за те, що, працюючи генеральним директором TOB "Ківерцівський механічний завод", будучи службовою особою, в середині липня 2008 року, з метою одержання незаконної матеріальної вигоди, висунув перед ОСОБА_7 вимогу надати йому грошові кошти в сумі 19890 грн. за видачу уточнюючої довідки про особливий характер та умови праці її чоловіка ОСОБА_5 Повідомив, що у випадку не отримання цих коштів, такої довідки не видасть.

Після цього, в період з 9.30 до 10.00 години 30 липня 2008 року, в своєму службовому кабінеті зазначеного товариства в м. Ківерці по вул. Грушевського, 26 на прохання ОСОБА_7, зменшивши суму вимоги, отримав від неї в якості хабара 2000 євро, що згідно офіційного курсу НБУ становило 15217 грн 52 коп.

Щоб приховати отримання хабара, примусив ОСОБА_7 написати від імені ОСОБА_5 заяву про надання товариством послуг по оформленню документів на пільгову пенсію з калькуляцією робіт на суму 14400 грн. та умисно склав завідомо неправдиві офіційні документи - прибутковий касовий ордер № 130 від 30.07.2008 року та квитанцію до нього про прийняття від ОСОБА_5 14400 грн. нібито за надані вищевказані послуги, хоча жодні послуги ОСОБА_5 не надавались і грошові кошти тим в касу не вносилися.

Також ОСОБА_6 підробив у вказаних документах підпис головного бухгалтера TOB "Ківерцівський механічний завод" ОСОБА_8, завірив їх печаткою даного підприємства. Після чого видав квитанцію до прибуткового касового ордера № 130 ОСОБА_7

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень щодо нього у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та направлення справи на нове розслідування. Вказує на однобічність та неповноту судового слідства та порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_5 на заперечення доводів касаційної скарги засудженого, пояснення прокурора, який судові рішення просив залишити без зміни, а касаційну скаргу, як безпідставну - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, є законним та обґрунтованим.

Зокрема, зазначені висновки суду ґрунтуються на показах потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_7, яка на вимогу засудженого передала хабар останньому за уточнюючу довідку для чоловіка, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших, а також наявними у справі письмовими доказами щодо часу та умов роботи потерпілого у зазначеному товаристві, оформлення фіктивних бухгалтерських документів, наданні довідки потерпілій стороні, вилучення з службового кабінету засудженого 2000 євро.

Суд належним чином дослідив ці та інші докази по справі, детально виклав їх зміст у вироку і дав їм правильну оцінку. Зазначені докази у справі узгоджуються між собою, не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх достовірності, а також не спростовані у касаційній скарзі, а тому суд правильно обґрунтував ними обвинувачення засудженому та правильно, визнавши його винуватим, кваліфікував дії за ч.2 ст. 368 та ч.1 ст. 366 КК України. При цьому суд обґрунтовано відхилив доводи засудженого про те, що злочинів не вчиняв, оскільки вони спростовані вищезазначеними доказами. Крім того, суд обґрунтовано звільнив засудженого від кримінального покарання, призначеного за ч.1 ст. 366 КК України, оскільки строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за цим законом ОСОБА_6 закінчилися. Вирок суду відповідає вимогам ст. 323, 334 КПК України.

Отже, підстав вважати ОСОБА_6 незаконно засудженим немає, а тому доводи касаційної скарги є безпідставними.

Апеляційний розгляд справи проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Апеляційний суд визнав правильними оцінку судом першої інстанції доказів у справі з точки зору їх допустимості, достатності і достовірності та встановлені фактичні обставини скоєного засудженим. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги засудженого не вбачається.

Керуючись статтями 394- 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Вирок Рожищенського районного суду Волинської області від

28 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від

19 березня 2013 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, касаційну скаргу останнього - без задоволення.