Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Британчука В.В.,

суддів: Щепоткіної В.В., Леона О.І.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

розглянула в судовому засіданні 05 листопада 2013 року справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2

Згідно з постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2011 року скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову помічника прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ганського В.В. про відмову в порушенні кримінальної справи від 26 жовтня 2010 року залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2012 року постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2011 року залишено без зміни.

ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2012 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

26 березня 2012 року постановою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_2 відмовлено у витребуванні справи з огляду на те, що до скарги не додані завірені відповідно до п. 23.7.1 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді копії оскаржуваних судових рішень.

Адвокатом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 було подано касаційну скаргу, яка була зареєстрована у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ 27 червня 2012 року.

Постановою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 серпня 2012 року касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 визнано такою, що не підлягає розгляду, у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року та за відсутності клопотання про його відновлення. Також роз'яснено, що цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених ст. 353 КПК України 1960 року, тобто судом, який постановив судове рішення, що оскаржується.

11 березня 2013 року до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про відновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги, оскільки такий пропущений з поважних причин.

Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2013 року адвокату ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 відмовлено в поновленні пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2011 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2012 року.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2013 року постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2013 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та вказує, що зазначені судові рішення винесені з порушенням процесуального законодавства, посилаючись на ту обставину, що строк касаційного оскарження ним був пропущений у зв'язку з несвоєчасним отриманням копій процесуальних документів, що на його думку позбавило можливості своєчасно звернутися зі скаргою до суду касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про заперечення щодо задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року касаційні скарги на судові рішення, визначені в ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили. Пропущений строк може бути відновлений у випадку, передбаченому ст. 353 КПК України 1960 року, тобто за клопотанням особи, яка має право на оскарження судового рішення, до суду, який його постановив.

В постанові Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2013 року наведені мотиви, що строк на касаційне оскарження пропущений без поважних причин. Доводи адвоката ОСОБА_3 про те, що він отримав постанову судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2012 року лише 06 червня 2012 року не знайшли свого підтвердження.

З висновками суду першої інстанції погодився й апеляційний суд, про що в ухвалі наведено мотиви про визнання безпідставними доводів адвоката ОСОБА_3 про поновлення строків на касаційне оскарження судових рішень. На думку колегії суддів, ці висновки судових інстанцій обґрунтовані, тому вона погоджується з ними.

За таких обставин колегія суддів вважає, що адвокат не навів переконливих мотивів незаконності оскаржених судових рішень, тому його доводи про безпідставність відмови у відновленні строку на касаційне оскарження судових рішень необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів,

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 березня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2013 року - залишити без змін.