Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючої Григор'євої І.В.,суддів:Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 5 листопада 2013 року касаційні скарги захисника ОСОБА_4 та засудженої ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року в кримінальному провадженні № 12013110040006013.

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку м. Києва, засуджено за ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

За обставин, викладених у вироку ОСОБА_5 визнано винуватою у тому, що вона 9 квітня 2013 року близько 21.15 год. проникла до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрала майно ОСОБА_6 на загальну суму 1 264,83 грн, спричинивши потерпілій шкоди на вказану суму.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник просить судові рішення змінити, пом'якшити призначене засудженій покарання, зменшивши його до одного року позбавлення волі. Вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій належно не враховано всіх пом'якшуючих обставин та незадовільного стану здоров'я ОСОБА_5

У касаційній скарзі засуджена, наводячи аналогічні доводи, також просить пом'якшити обраний захід примусу, зменшити його розмір.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов'язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.

Як убачається із доданої до касаційної скарги копії вироку, суд цих вимог закону дотримався. Зокрема, поряд із ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК, є тяжким, суд врахував суспільну небезпечність винних дій засудженої, всі дані про особу ОСОБА_5, яка суспільно корисною працею не займається, раніше судима за крадіжки чужого майна. Водночас, суд зважив на пом'якшуючі покарання обставини: визнання вини та щире каяття у вчиненому, відшкодування завданої шкоди. Крім того, врахував й незадовільний стан здоров'я засудженої.

З огляду на все це, суд дійшов мотивованого висновку про неможливість виправлення засудженої ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства та призначив їй покарання за ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 КК, нижче від найнижчої межі санкції, зокрема у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Підстав вважати захід примусу за його розміром явно несправедливим внаслідок суворості не убачається.

За змістом ухвали апеляційний суд, перевіривши справу за апеляціями ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_4, доводи яких аналогічні доводам касаційних скарг, обґрунтовано визнав їх неспроможними та, з наведенням відповідних мотивів прийнятого рішення, залишив вирок щодо ОСОБА_5 без зміни.

Таким чином, оскільки з касаційних скарг засудженої та захисника, доданих до них копій судових рішень не убачається підстав для задоволення касаційних вимог, то згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_4 та засудженої ОСОБА_5 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року щодо ОСОБА_5.

Ухвала оскарженню не підлягає.