5-4524км13 Про відкрите викрадення майна, скоєне у стані алкогольного сп'яніння - 31.10.2013 Прийняття

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 31 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2012 року.

Вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 березня 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 11 жовтня 2006 року Цюрупинським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України на 5 років 11 місяців позбавлення волі,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку суду, 9 лютого 2011 року приблизно о 13 годині ОСОБА_1, знаходячись у м. Цюрупинську Херсонської області, діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов у двір будинку АДРЕСА_1, звідки відкрито викрав велосипед марки "Аіст" вартістю 280 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2012 року вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляді у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства, неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закон і невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Вважає, що в його діях відсутній склад інкримінованого злочину, оскільки, велосипед він не крав, а забрав за борги, і в той же день повернув потерпілій.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи щодо нього на новий судовий розгляд, думку прокурора, який просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У касаційній скарзі засудженого порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм була дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Доводи скарги засудженого ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України перевірялись судами першої та апеляційної інстанцій, які мотивовано обґрунтували свої висновки по цьому питанню і спростували зазначені доводи.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, яким дана належна оцінка. Так, суд першої інстанції, обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним, показання самого обвинуваченого з приводу обставин та подій злочину, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також потерпілої ОСОБА_2, які в своїй сукупності повністю підтверджують викладені у вироку обставини скоєного ОСОБА_1 злочину. Підстав вважати, що своїми показаннями потерпіла і свідки обмовили засудженого, судами першої та апеляційної інстанції не встановлено. Показання вказаних осіб також узгоджують з даними, що містяться в матеріалах справи, у тому числі протоколі відтворення обстановки та обставин подій злочину від 10 березня 2011 року, в ході якого у присутності понятих ОСОБА_1 розповів та показав як він відкрито заволодів велосипедом марки "Аіст", який знаходився у дворі будинку АДРЕСА_1.

За встановлених судом фактичних обставин дії засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні засудженому покарання суди першої та апеляційної інстанцій, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахували тяжкість скоєного злочину, дані про особу засудженого, який негативно характеризується, відсутність пом'якшуючих вину обставин, наявність обтяжуючої обставини - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, а тому дійшли обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого за умови ізоляції його від суспільства.

Підстав для пом'якшення засудженому покарання, або застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Судом апеляційної інстанції ретельно перевірені доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 стосовно відсутності в його діях складу інкримінованого злочину та істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону під час досудового та судового слідства, які аналогічні доводам його касаційної скарги. Апеляційним судом дані доводи правильно визнані безпідставними. Усі наведені в апеляції доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги засудженого, належним чином перевірено й спростовано.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 судом касаційної інстанції не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 22 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.