Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Трояна О.Л.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 31 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2012 року.

Вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та заявленого у справі цивільного позову.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку, ОСОБА_1 10 серпня 2008 року о 20 годині 30 хвилин, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_2, під час сварки з останнім, завдав йому один удар ножем в область черевної порожнини, чим спричинив йому тяжке тілесне ушкодження.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування оскаржуваного вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що призначене засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає принципам, визначеним у ст. 65 КК України

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Згідно ст. 395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

У касаційній скарзі прокурора, висновок суду про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 121 КК України не оскаржуються.

Перевіривши матеріали кримінальної справи в межах касаційних вимог, колегія суддів вважає не переконливими доводи касаційної скарги прокурора про те, що звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, з встановленням іспитового строку і покладенням на нього певних обов'язків, не будуть достатніми для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Так, застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_1 вимоги ст. ст. 75, 76 КК України і звільняючи його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, матеріальну шкоду, спричинену потерпілому, відшкодував у повному обсязі, думку прокурора, який у судових дебатах просив суд призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, а також думку потерпілого, який підтримав позицію прокурора. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства.

Призначене покарання ґрунтується на загальних засадах, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими, при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Будь-яких підстав для призначення засудженому більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.

Порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний та обґрунтований вирок, по справі не встановлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення, а вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 7 грудня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.