Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Пойди М.Ф., Бех М.О., суддів - Бех М.О., Квасневської Н.Д., з участю прокурора - Саленка І.В., представника потерпілого - ОСОБА_2 розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за касаційного скаргою потерпілого ОСОБА_3 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 03 грудня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 26 березня 2013 року, -

Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 03 грудня 2012 року

ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, - засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Справа № 5-4083КМ13 Доповідач - суддя Бех М.О.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку - 2 роки, з застосуванням вимог п.п. 3, 4 ст. 76 КК України.

Цивільні позови потерпілого та прокурора залишено без розгляду.

Вирішено питання судових витрат.

За вироком суду, ОСОБА_4 15 липня 2012 року, близько 04 год., керуючи мотоциклом "Дніпро-11" д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та рухаючись по вул. Леніна у с. Мошни Черкаського району Черкаської обалсті від с. Будище Черкаського району Черкаської області у напрямку центру с. Мошни всупереч п.п. 2.1 а), 2.3 а), б), г), 31.4.1 а), 2.9 а), 19.1 а), 31.6 б) ПДР (1306-2001-п) , не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії "А", керував вказаним мотоциклом в темну пору доби без світла фар, в несправному стані (без можливості гальмування переднього колеса), без шолома та перевозив пасажира ОСОБА_5 без мотошлому, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, неподалік будинку № 101 вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя. Після чого, ОСОБА_4 з місця пригоди зник, чим порушив п. 2.10 "а" ПДР (1306-2001-п) .

Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху.

Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційний суду Черкаської області від 26 березня 2013 року змінену апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - задоволено, апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 - задоволено частково.

Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 03 грудня 2012 року змінено. Даний вирок в частині залишення без розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 - скасовано, а справу, в цій частині, направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок місцевого суду залишено без змін.

В касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_3, не оскаржуючи висновків судів про доведеність вини ОСОБА_4 та кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України, вважає необґрунтованим рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_4 у вчиненні злочину не розкаявся, продовжує вести розгульний спосіб життя, що не виключає вчинення ним в подальшому аналогічного злочину.

Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника потерпілого, яка підтримала касаційну скаргу потерпілого і просила її задовольнити; міркування прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_4, доведеність його вини в скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України автором касаційної скарги не оспорюється.

Разом з тим колегія суддів, вважає, що твердження потерпілого про безпідставне звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України (2341-14) , не ґрунтується на вимогах закону та не підтверджується наявними в справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.

Як вбачається з вироку, рішення про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням суд належним чином мотивував, обґрунтувавши застосування ст. 75 КК України ступенем тяжкості злочину, врахуванням даних про особу засудженого, який раніше не судимий (а.с.182), за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (а.с.187,188), злочин вчинив з необережності; пом'якшуючі покарання обставини: щире каяття, часткове відшкодування завданих збитків та обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, інші обставини справи.

Апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляції потерпілого, в тому числі про необґрунтоване застосування судом першої інстанції положень ст. 75 КК України, врахувавши наслідки вчиненого злочину (інвалідність потерпілого) та мотивував своє рішення про залишення вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 без зміни.

Порушень ст. 377 КПК України (1960) при постановленні ухвали судом апеляційної інстанції не виявлено.

Згідно довідки Черкаського районного суду Черкаської області від 10 вересня 2013 року, № 574/13 ОСОБА_4 04 вересня 2013 року вироком цього суду засуджений за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і за сукупністю вироків, в тому числі і вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 03 грудня 2012 року, йому призначене покарання у виді 5 років і 1 місяця позбавлення волі.

За таких обставин, колегія суддів підстав для скасування чи зміни судових рішень, в зв'язку з неправильним застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) не вбачає

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 03 грудня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 26 березня 2013 року щодо ОСОБА_4 - залишити без зміни.