Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Матієк Т.В.,

суддів: Марчук Н.О., Широян Т.А.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

представника потерпілої Усатенка Д.А.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянула в судовому засіданні 29 жовтня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 серпня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року.

Цим вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не

має судимостей,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 20 175 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 50 000 грн. - моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 19 вересня 2011 року, керуючи технічно справним мотоциклом "Yamaha V-Max", державний номер НОМЕР_1, та рухаючись по вул. Сирцова в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області в умовах недостатньої видимості не вибрав таку швидкість руху, яка дозволила б йому зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги, рухаючись в населеному пункті зі швидкістю не менш 75.2-92.1 км/год., тобто, перевищуючи дозволену швидкість, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, в результаті чого вона отримала тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень через невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, та просить закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях інкримінованого складу злочину. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що пішохід ОСОБА_4, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння, сама порушила правила дорожнього руху, внаслідок чого відбулось дорожньо-транспортна пригода. Вказує на порушення судовими інстанціями ст. 19 КПК України (1960 року), безпідставне відхилення клопотань захисника, упереджене ставлення слідчого до захисника. Зазначає про суворість призначеного судом додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 2 роки та неправильне розв'язання заявленого потерпілою цивільного позову.

На касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 потерпілою ОСОБА_4 подано письмове заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника про підтримання поданої скарги, пояснення прокурора та представника потерпілої із запереченнями проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі та письмовому запереченні на неї, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню на таких підставах.

Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 року) в касаційному порядку не підлягають.

Разом із тим, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказів.

Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, даними, що містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, відтворення обстановки та обставин подій, висновках судово-медичної, комісійної автотехнічної експертиз, та іншими доказами по справі.

Усі наведені докази в повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку, а тому посилання засудженого у касаційній скарзі про відсутність в його діях складу злочину є безпідставними.

Вирок суду першої інстанції є мотивованим, постановлений з дотриманням вимог статей 323- 334 КПК України (1960 року).

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, дані про його особу.

Призначене засудженому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України до основного покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 55, 77 КК України призначено ОСОБА_3 й додаткове покарання.

Колегія судді погоджується також з рішенням місцевого суду в частині розв'язання заявленого потерпілою цивільного позову, яке постановлено відповідно до вимог статей 28, 328 КПК України (1960 року).

Щодо доводів касаційної скарги засудженого про порушення судовими інстанціями ст. 19 КПК України (1960 року), то вони є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції захисника ОСОБА_2, аналогічні тим, що висловлені в касаційній скарзі засудженого, й з наведенням відповідних обґрунтувань дійшов правильного висновку про безпідставність його тверджень про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_3

Перегляд справи в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, в тому числі й тих, на які посилався засуджений у касаційній скарзі, та які б давали підстави для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 серпня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.