Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Матієк Т.В.,

суддів: Марчук Н.О., Широян Т.А.,

за участю прокурора Шевченко О.О.,

розглянувши в судовому засіданні 29 жовтня 2013 року в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 13 листопада 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 15 січня 2013 року по справі за її скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи,

постановою старшого оперуповноваженого СДСБЕЗ Жидачівського РВ ГУ МВС України в Львівській області від 12 травня 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо працівників та посадових осіб ВАТ "ЖЦПК" за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (1960 року).

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на вказане рішення органу досудового слідства, й постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 13 листопада 2012 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду, її скаргу залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судовими інстанціями вимог матеріального та процесуального законодавства, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що органом досудового слідства здійснено неповну перевірку її заяви. Посилається на те, що місцевим судом при розгляді її скарги не досліджено матеріали перевірки, а винесені судові рішення є немотивованими.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України (1960 року), розглядаючи скаргу на постанову прокурора, слідчого, органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя повинен перевірити, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України (1960 року), і, в залежності від установленого, приймає рішення про скасування такої постанови органу досудового слідства та повернення матеріалів для проведення додаткової перевірки або рішення про залишення скарги без задоволення.

Із матеріалів справи вбачається, що при розгляді скарги ОСОБА_1 місцевий суд дотримався зазначених вимог закону, в повному обсязі перевірив законність винесеної старшим оперуповноваженим постанови про відмову в порушенні кримінальної справи й дійшов обґрунтованого висновку про те, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, належним чином умотивувавши своє рішення.

Такі ж, як і в касаційній скарзі, твердження ОСОБА_1 висловлювала у своїй апеляції. Апеляційний суд ретельно їх перевірив і правомірно визнав безпідставними.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960 року).

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які могли б вплинути на правильність та обґрунтованість судових рішень, не встановлено.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1960 року), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 13 листопада 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 15 січня 2013 року по справі за її скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи - без зміни.