Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С. М.,

суддів: Сахна Р. І., Єлфімова О. В.,

за участю прокурора Піх Ю. Г.,

особи, що притягалася до

кримінальної відповідальності, - ОСОБА_1,

його представника, - адвоката ОСОБА_2,

особи, яка подавала скаргу, - ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 29 жовтня 2013 року матеріали провадження за касаційною скаргою особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_3 на постанову Алчевського міського суду Луганської області від 23 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 13 лютого 2013 року,

Старший слідчий слідчого відділу Алчевського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у ході розслідування кримінальної справи (порушеної за фактом розбещення ОСОБА_1 малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК) 20 серпня 2012 року виніс постанову про закриття кримінальної справи за відсутності складу злочину.

ОСОБА_3 подала скаргу на постанову старшого слідчого до Алчевського міського суду Луганської області. Постановою цього суду ОСОБА_3 в задоволенні скарги було відмовлено.

Апеляційний суд залишив апеляцію ОСОБА_3 без задоволення, а постанову місцевого суду - без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень та про направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неповнотою проведеної перевірки.

У запереченнях на цю касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить залишити скаргу без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, яка підтримала касаційну скаргу, ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2, які просили касаційну скаргу залишити без задоволення, прокурора, який вважав, що судові рішення було постановлено з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, перевіривши та дослідивши матеріали провадження за скаргою, обговоривши наведені у касаційній скарзі та в запереченнях на неї доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог статей 213, 214 КПК 1960 року слідчий за наявності підстав, зазначених у ст. 6 цього Кодексу, закриває кримінальну справу мотивованою постановою, в якій зазначає підстави для закриття справи.

Розглядаючи скаргу на постанову про закриття справи, суд згідно з вимогами ст. 236-6 КПК 1960 року повинен перевіряти, чи було при закритті справи дотримано вимог статей 213 і 214 цього Кодексу.

Як убачається з постанови про закриття кримінальної справи, слідчий, розглянувши та проаналізувавши матеріали кримінальної справи № 10/11/0631, порушеної 10 жовтня 2011 року за фактом вчинення ОСОБА_1 розпусних дій щодо його малолітнього сина, дійшов висновку про відсутність складу злочину за цим фактом. Своє рішення обґрунтував тим, що в ході розслідування кримінальної справи об'єктивних даних, які свідчили би про те, що ОСОБА_1 вчиняв розпусні дії щодо свого малолітнього сина у справі немає, умислу на вчинення розбещення свого малолітнього сина у ОСОБА_1 не було, жодних дій, спрямованих на розбещення, він не скоював. Крім того, в ході розслідування кримінальної справи були допитані свідки, кожен з яких окремо повідомив про свою необізнаність про обставини вчинення ОСОБА_1 розпусних дій щодо малолітнього сина. Врахував слідчий і висновок судово-психілогічної експертизи щодо ОСОБА_1

Розглядаючи скаргу на зазначену постанову про закриття справи, суд дотримався вимог ст. 236-6 КПК 1960 року, належним чином перевірив, чи було при закритті справи дотримано положень статей 213 і 214 цього Кодексу, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність складу злочину.

З огляду на викладене колегія суддів вважає безпідставними доводи, наведені в касаційній скарзі, про те, що суд дав неправильну оцінку наявним у кримінальній справі доказам і дійшов неправильного висновку про обґрунтованість та законність постанови старшого слідчого про закриття кримінальної справи.

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд поверхово розглянув доводи, наведені в апеляції скаржника, є непереконливими.

Зі змісту ухвали апеляційного суду вбачається, що він належним чином перевірив постанову місцевого суду й обґрунтовано визнав її такою, що відповідає вимогам закону. Зокрема, доводи ОСОБА_3 в касаційній скарзі, аналогічні її доводам в апеляції, про порушення місцевим судом вимог кримінально-процесуального закону при розгляді її скарги ретельно перевірив апеляційний суд, із дотриманням вимог статей 377, 382 КПК

1960 року на кожен із них дав вичерпну й переконливу відповідь і зазначив достатні підстави, через які визнав апеляцію необґрунтованою. З такими висновками погоджується і колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Порушень кримінально-процесуального закону, які би могли бути підставою для скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Враховуючи наведене і керуючись статтями 394- 398 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК (4651-17) 2012 року, колегія суддів

Постанову Алчевського міського суду Луганської області від 23 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 13 лютого 2013 року, постановлені у справі за скаргою ОСОБА_3, залишити без зміни, а касаційну скаргу останньої - без задоволення.