Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М.,суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,з участю прокурората секретаря Підвербної Г.Я. Петрика В.В.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 жовтня 2013 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2013 року.

Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 6 лютого 2013 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 27.12.2011 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт, -

засуджено за ч. 2 ст. 389 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі статей 71 та 72 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_6 до призначеного покарання повністю приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком у виді 32 годин громадських робіт, що в перерахунку на обмеження волі становить 4 дні та остаточно ОСОБА_6 призначено 1 рік 6 місяців 4 дні обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 визнано винним у тому, що будучи засудженим вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2011 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт та залученим до виконання цих робіт розпорядженням Красенівської сільської ради від 15 лютого 2012 року, він умисно, без поважних на те причин протягом лютого-квітня 2012 року ухилився від відбування 32-х годин громадських робіт.

Вироком Апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2013 року вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 6 лютого 2013 року в частині призначеного ОСОБА_6 покарання скасовано, постановлено свій вирок, яким йому за ч. 2 ст. 389 КК України призначено 4 місяці арешту, а на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2012 року у виді 32-х годин громадських робіт, що в перерахунку на арешт становить 4 дні та остаточно призначено 3 місяці 4 дні арешту.

У касаційній скарзі прокурором порушено питання про скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та направлення справи на новий апеляційний розгляд через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність з посиланням на те, що при призначенні засудженому покарання за сукупністю вироків суд остаточно визначив покарання у меншому розмірі, ніж призначенн за своїм вироком.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що ця скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Чорнобаївського районного суду від 6 лютого 2013 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців. На підставі статей 71 і 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2011 року за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 32-х годин громадських робіт, що в перерахунку на обмеження волі становить 4 дні і йому остаточно призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців 4 дні, від відбування якого його звільнено з випробуванням з іспитовим строком 1 рік на підставі ст. 75 КК України з покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Проте, апеляційний суд, скасувавши вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання, призначив йому за ч. 2 ст. 389 КК України покарання у виді арешту строком на 4 місяці. Але, призначаючи ОСОБА_6 покарання за сукупністю вироків за правилами статей 71 та 72 КК України цей суд припустився помилки та остаточно визначив йому покарання у виді арешту строком на 3 місяці 4 дні, тобто остаточно визначив покарання у меншому розмірі, ніж призначене за своїм вироком.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Оскільки апеляційний суд допустив неправильне застосування закону України при призначенні покарання, тому вирок апеляційного суду підлягає скасуванню, а матеріали кримінального провадження - направленню на новий розгляд в суд апеляційної інстанції, під час якого цьому суду слід визначитися із винністю ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2013 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.