Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Крещенка А.М., суддів Пузиревського Є.Б., Шибко Л.В., за участю прокурора Гошовської Ю.В., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 29 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Ставищенського районного суду Київської області від 25 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України.

У вироку вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він, на початку липня 2012 року, знаходячись по вул. Лісовій в с. Григорівська Слобода Ставищенського району Київської області, незаконно придбав гілля та листя дикоростучої коноплі, які незаконно переніс та зберігав з метою збуту за місцем проживання на території домогосподарства АДРЕСА_1. В подальшому незаконно з метою збуту виготовив та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 6,91 г., який 15 липня 2012 року, приблизно о 15 год. 45 хв., незаконно збув ОСОБА_6 за 51 грн.

Крім цього, ОСОБА_5 в кінці серпня 2012 року, знаходячись на території присадибної земельної ділянки нежилого домогосподарства АДРЕСА_2, повторно незаконно придбав гілля та листя дикоростучої коноплі, які повторно незаконно переніс та зберігав з метою збуту у місці свого проживання. В подальшому повторно незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 143 г., який продовжив незаконно зберігати з метою збуту.

12 вересня 2012 року, приблизно о 18 год., знаходячись за місцем свого проживання, ОСОБА_5 повторно незаконно збув ОСОБА_6 за 300 грн. зазначений наркотичний засіб.

В цей же день, приблизно о 19 год.30 хв., під час огляду місця проживання ОСОБА_5 працівниками міліції у веранді житлового будинку було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 28,6 г., яку ОСОБА_5 незаконно повторно зберігав з метою збуту.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, порушує питання про скасування зазначених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що апеляційний суд, в порушення вимог ст. 377 КПК України, не навів в ухвалі підстав, через які доводи апеляції прокурора про м'якість призначеного покарання засудженим визнанні необґрунтованими.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 місцевий суд врахував тяжкість злочинів та особу винуватого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, у вчиненому щиро кається, визнає свою вину, сприяв розкриттю злочинів, має сім'ю, виховує двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має незадовільний стан здоров'я.

Перелік зазначених обставин, дав місцевому суду підстави дійти правильного висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання і звільнення його від відбування покарання з випробуванням та застосувати положення ст. 69 КК України і правила ст. 75 цього Кодексу.

Обране ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а тому, колегія суддів визнає його необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Тому, доводи прокурора про м'якість призначеного засудженому покарання, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Крім того, доводи прокурора, аналогічні доводам касаційної скарги, перевірялися судом апеляційної інстанції та обґрунтовано були визнані безпідставними.

Свій висновок апеляційний суд переконливо мотивував в ухвалі, і вважати його сумнівним підстав немає. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Отже, колегія суддів вважає, що призначене судом покарання ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 65 КК України, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які б, відповідно до ст. 398 КПК України, були підставами для зміни або скасування судових рішень не встановлено.

Керуючись пунктами 11, 15 Розділу ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та статтями 394 - 396 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, колегія суддів

Вирок Ставищенського районного суду Київської області від 25 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 січня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.