Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,
суддів: Суржка А.В., Лагнюка М.М.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 24 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду міста Севастополя від 25 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 27 листопада 2012 року.
Вироком Ленінського районного суду міста Севастополя від 25 січня 2012 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 17 березня 2003 року Київським районним судом міста Сімферополя за ст. 198-2 КК України (1960), ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 357 КК України на 7 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 15 січня 2007 року з невідбутою частиною покарання у виді 2 років 3 місяці 7 днів,
засуджено: за ч. 1 ст. 199 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 199 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.
Згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду міста Сімферополя від 17 березня 2003 року та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років 9 місяців позбавлення волі.
За ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 209 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Також цим вироком суду засуджено ОСОБА_2 за ч. ч. 1, 2 ст. 199 КК України. За ч. 2 ст. 209 КК України ОСОБА_2 виправдано за відсутністю в її діях складу злочину. Вирок та ухвала апеляційного суду в цій частині у касаційному порядку не оскаржені.
Вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат у справі.
За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку суду, ОСОБА_1 на пізніше кінця травня 2008 року, за невстановлених слідством обставин придбав у невстановленому слідством місці підроблену національну валюту України у виді банкноти номіналом 500 грн. серії ГН номер 1776304 комісії 2006 року, виготовлену електрографічним способом, яку з метою збуту, перевозив, зберігаючи при собі, пересуваючись в м. Севастополі на громадському транспорті і автомобілі "Форд-Транзит", д.н.з. НОМЕР_1, до кінця травня 2008 року. Знаходячись в приміщенні торгівельного відділу "Меблевий" торгівельного центру "Сонячний", що знаходиться по проспекту Генерала Острякова, 80 в м. Севастополі, ОСОБА_1 в якості оплати за придбаний товар, збув ОСОБА_3 вищезазначену підроблену банкноту номіналом 500 грн., після чого з місця злочину зник.
ОСОБА_1 повторно, маючи підроблену національну валюту України у виді банкноти номіналом 500 грн. серії БТ номер 4372666 комісії 2006 року, яку незаконно зберігав при собі з метою збуту, 18 лютого 2009 року в період часу з 16 до 17 год., знаходячись на ринку по вул. П. Силаєва в місті Севастополі, збув ОСОБА_5 в якості оплати за придбаний товар вищезазначену підроблену банкноту номіналом 500 грн., після чого з місця злочину зник.
Ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 27 листопада 2012 року вирок Ленінського районного суду міста Севастополя від 25 січня 2012 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без зміни.
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляді у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження пред'явленого йому обвинувачення.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого про скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи щодо нього на новий судовий розгляд, думку прокурора, який просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У касаційній скарзі засудженого порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм була дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.
Що стосується доводів скарги засудженого ОСОБА_1 про неповноту досудового та судового слідства, недоведеність його вини у скоєнні інкримінованих йому злочинів, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 199 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, яким дана належна оцінка. Так, суд першої інстанції, обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного судом доведеним, показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, свідка ОСОБА_6 Підстав сумніватися в об'єктивності показань допитаних осіб судом не встановлено, вони повністю узгоджуються між собою та підтверджуються даними, що містяться в письмових доказах по справі. Зокрема, вина ОСОБА_1, підтверджується даними, що містяться в протоколах пред'явлення фотознімків для впізнання від 23 липня 2009 року, відповідно яких потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_3 в присутності понятих, вказали на ОСОБА_1 як на особу, яка скоїла злочини. Протоколами виїмки і огляду підроблених банкнот Національного банку України номіналом 500 грн.: серії ГН номер 1776304, серії БТ номер 4372666, комісії 2006 року, які відповідно до висновку експерта виготовлені електрофотографувальним способом.
Судом апеляційної інстанції були ретельно перевірені доводи апеляцій захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_1, які аналогічні доводам касаційної скарги засудженого ОСОБА_1, і правильно визнано їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляціях доводи належним чином перевірено й спростовано.
За встановлених судом першої інстанції фактичних обставин дії засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1. ст. 199, ч. 2 ст. 199 КК України.
При призначенні засудженому покарання суди першої та апеляційної інстанцій, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахували кількість та тяжкість вчинених засудженим злочинів, які згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, дані про особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, скоїв два тяжкі злочини в період невідбутого покарання за попереднім вироком, відсутність пом'якшуючих вину обставин, наявність обтяжуючої вину обставини - рецидив злочину, а тому прийшли до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого за умови ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкцій інкримінованих статей. З таким покарання погодився і суд апеляційної інстанції.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 судом касаційної інстанції не встановлено.
Підстав для пом'якшення засудженому покарання, або застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України колегія суддів не вбачає.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду міста Севастополя від 25 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 27 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді: В.І. Орлянська А.В. Суржок М.М. Лагнюк