5-4526км13 Про умисне вбивство двох осіб, скоєне у стані алкогольного сп'яніння - 24.10.2013 Прийняття

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 24 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 7 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 30 жовтня 2012 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено: за п. п. 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі; за ч. 1 ст. 115 КК України на 8 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 289 КК України на 6 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку суду, ОСОБА_2 8 лютого 2011 року, близько 16 год. 30 хв. в с. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області, знаходячись в приміщенні кухонної кімнати будинку АДРЕСА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, після спільного вживання спиртних напоїв із ОСОБА_5, під час сварки, яка переросла у бійку, ОСОБА_2 підняв з підлоги сокиру і умисно, з метою вбивства, наніс металевою частиною сокири численні удари по голові та тулубу останнього, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження від яких настала смерть потерпілого.

В цей час до кімнати зайшла ОСОБА_6 і стала свідком вчиненого злочину. Тому останній, усвідомлюючи, що ОСОБА_6 може викрити його перед правоохоронними органами та не бажаючи цього, з метою приховати вчинене умисне вбивство ОСОБА_5, умисно з метою вбивства наніс металевою частиною сокири, яку тримав у руках, численні удари в область голови ОСОБА_6, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження від яких настала смерть потерпілої.

Після вчинення умисного вбивства потерпілих ОСОБА_2 близько 16 год. 35 хв. викрав шляхом вільного доступу два мобільних телефони ОСОБА_5 і ОСОБА_6, моделі "Нокіа-6080", на загальну суму 500 грн., а також незаконно заволодів належним ОСОБА_5 транспортним засобом - автомобілем марки "Шкода" моделі Октавія Туа", вартістю 120379,13 грн., на якому втік з місця події і залишив його в с. Безбородьки Драбівського району Черкаської області, де автомобіль був виявлений працівниками міліції.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 30 жовтня 2012 року вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 7 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_2 порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою досудового та судового слідства, неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Вважає, що кваліфікація його дій є невірною, по епізоду вбивства ОСОБА_5 в його діях наявний склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 119 КК України, а епізод вбивства ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України, так як це вбивство відбулося майже водночас із вбивством ОСОБА_5 Обґрунтовуючи істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що потягло порушення його права на захист, вказує на відмову йому апеляційним судом Черкаської області в ознайомленні з матеріалами кримінальної справи після її розгляду в апеляційному порядку для вирішення питання про внесення касаційної скарги. З такими письмовими клопотаннями він неодноразово звертався до апеляційного суду.

Під час розгляду справи в касаційному порядку ОСОБА_2 заявив клопотання про зняття справи з розгляду і повернення до апеляційного суду для виконання його клопотання про ознайомленні з матеріалами справи.

Заслухавши думку прокурора, та інших учасників судового розгляду колегія суддів дійшла висновку, що клопотання засудженого про ознайомлення в суді з матеріалами справи підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 384 КПК України

У касаційній скарзі засудженого порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм була дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Що стосується доводів скарги засудженого про неповноту досудового та судового слідства, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували зазначені доводи.

Вина ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах, передбачених п.п. 9, 13, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, яким дана належна оцінка. Так, суд першої інстанції під час судового розгляду справи, не дивлячись повне визнання ОСОБА_2 своєї вини, обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним, показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які в сукупності з іншими матеріалами справи підтверджують викладені у вироку фактичні обставини скоєного злочину. Крім цього вина засудженого підтверджується даними, що містяться в зібраних по справі письмових доказах, які узгоджуються з показаннями допитаних свідків.

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події з засудженим ОСОБА_2 останній детально пояснив та на місці показав, як він вчинив вбивство ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Дані пояснення засудженого повністю узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз № 43/5 від 27 квітня 2011 року та № 42/3 від 11 квітня 2011 року стосовно характеру отримання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

В обґрунтування обвинувачення за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України суд першої інстанції поклав показання потерпілої ОСОБА_12, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які в своїй сукупності повністю підтверджують викладені у вироку обставини скоєних ОСОБА_2 злочинів. Дані показання узгоджують з даними, що містяться в письмових доказах по справі, яким суд дав належну оцінку.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_2 за п.п. 9, 13, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України кваліфіковані правильно.

Мотивувальна частина вироку суду відповідає вимогам ст. 334 КПК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпеки, тяжкість та кількість вчинених ним злочинів, два з яких згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу засудженого, який суспільно-корисною працею не займається, сім'ї не має, малолітніх дітей не утримує, наявність обтяжуючої вину обставини - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, обставини, що пом'якшують покарання: раніше не судимий, щиро розкаявся у скоєному, а тому прийшов до переконливого висновку про необхідність застосування до засудженого вищої мірі покарання - довічного позбавлення волі. З таким покаранням погодився і суд апеляційної інстанції.

Також судом апеляційної інстанції було ретельно перевірені доводи апеляцій захисника ОСОБА_17, який діє в інтересах ОСОБА_2, та самого засудженого ОСОБА_2 і правильно визнані їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляціях доводи, у тому числі й ті, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги засудженого, належним чином перевірено й спростовано.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 судом касаційної інстанції не встановлено. Підстави для призначення засудженому більш м'якого покарання відсутні.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 7 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 30 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.