Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А., суддів Дембовського С.Г., Чуйко О.Г., за участю прокурора Саленка І.В. розглянула в судовому засіданні 24 жовтня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого 13.10.2011 року за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначено 4 роки 1 місяць позбавлення волі;
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнано винними і засуджено за те, що вони 11 червня 2012 року у магазині "Велика кишеня" у м. Києві, за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_7, відкрито викрали гаманець із грошима загальною вартістю 1 200 грн.
Крім того, ОСОБА_5, будучи раніше судимим за крадіжку чужого майна, 26 травня 2012 року, перебуваючи у квартирі ОСОБА_8 та користуючись відсутністю власника таємно викрав два мобільних телефони загальною вартістю 2 300 грн.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінально-процесуального закону, а саме ст. 299 КПК України. Посилається на те, суд не пересвідчився належним чином в істинності та добровільності позиції засуджених щодо визнання ними фактичних обставин справи.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який касаційну скаргу не підтримав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_6 ще в письмовому клопотанні до суду від 06.08.2012 року (а.с. 186) просив провести розгляд справи у скороченому порядку, зазначаючи, що вину визнає повністю. Як видно з протоколів судового засідання від 01.10.2012 року та від 07.11.2012 року, після оголошення прокурором обвинувального висновку засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнали та погодились давати показання, після чого дали суду вичерпні пояснення про обставини вчинення злочинів, не заперечуючи завдану шкоду.
Потерпілі у письмових заявах до суду вказали, що претензій до засуджених не мають, і просили розглянути справу без їх участі.
Тому розгляд справи був проведений судом за скороченою процедурою у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, у зв'язку з чим докази у судовому засіданні не досліджувались. При цьому суд переконався, що засуджені не заперечують проти цього, та належним чином роз'яснили йому наслідки розгляду справи в такому порядку. Отже, вимоги, передбачені законом, судом виконано.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів
у х в а л и л а :
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 13 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
С у д д і :
М.А. Мороз
С.Г. Дембовський
О.Г. Чуйко