Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М.,

суддів: Сахна Р.І., Леона О.І.,

за участю прокурора Таргонія О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 09 вересня 2008 року.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2006 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості.

засуджено за:

- ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- ч. 2 ст. 358 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді 6 місяців арешту;

- ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_1 звільнено від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 263, частинами 2, 3 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Питання судових витрат вирішено у відповідності до вимок КПК України (1001-05) 1960 року.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він у вересні 1994 року, обіймаючи посаду заступника директора малого приватного підприємства "Бартерсервіс", з метою заволодіння шляхом обману валютними коштами фірми "Central international inc.", розміщених на валютному рахунку в "Парекс банку" м. Риги, використовуючи доступ до платіжних документів, а також кодової таблиці та кодового ключа, виготовив у м. Хмельницькому фіктивне платіжне доручення № 13 від 23 вересня 1994 року, яке в той же день передав факсом у зазначений банк. Отримавши фіктивне платіжне доручення, працівники "Парекс банку", будучи введені в оману, перерахували 410000 доларів США на рахунок, який ОСОБА_1 відкрив 26 вересня 1994 року.

5 жовтня 1994 року ОСОБА_1, з метою заволодіння шляхом обману валютними коштами фірми "Central international inc." дав розпорядження компанії "Union Global Capital" перерахувати 204908,75 доларів США на рахунок фірми "Pacific Fideli inc.", відкритий ним 15 вересня 1994 року в Московському Представництві "Капітал банку Латвії".

Після порушення Генеральною прокуратурою Латвійської Республіки кримінальної справи за фактом шахрайського заволодіння валютними коштами фірми "Central international inc." ОСОБА_1 наприкінці 1994 року з метою створення перешкоди для отримання судом кантону Женева інформації щодо власника активів та рахунку № 408''157 РF компанії "Union Global Capital" в Швейцарському банку "Union Bancaire Privve" виготовив фіктивні листи Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (№ 41210 від 12 жовтня 1994 року, № 42810 від 28 жовтня 1994 року) щодо переслідування директора фірми "Central international inc." ОСОБА_2 за порушення податкового законодавства, що не відповідало дійсності, проте могло бути підставою для відмови представниками компанії "Union Global Capital" у наданні інформації Генеральній прокуратурі Латвійської Республіки.

У вересні 1994 року ОСОБА_1 виготовив фіктивний контракт № 15/09-94 від 15 вересня 1994 року щодо перерахування 410000 доларів США на рахунок фірми "Pacific Fideli inc.", копію якого з метою обґрунтування переводу зазначеної суми відправив 26 вересня 1994 року замовним листом фельд'єгерською поштою фінансовому раднику компанії "Union Global Capital"

18 березня 1998 року працівниками міліції під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено 86 спортивно-мисливських патронів, які є боєприпасами до нарізної зброї калібру 5,6 мм, та які він зберігав без відповідного дозволу.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 9 вересня 2008 року вирок місцевого суду у частині вирішення цивільного позову скасовано, справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без зміни.

Постановою судді Верховного Суду України від 14 травня 2009 року доводи касаційної скарги захисника щодо незаконності засудження ОСОБА_1 та необхідності закриття провадження у кримінальній справі відносно останнього визнані безпідставними та у витребуванні кримінальної справи для розгляду її в касаційному порядку відмовлено.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього змінити та звільнити його від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на момент вступу вироку в законну силу. Вважає, що до нього має бути застосований строк давності, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 48 КК України 1960 року (10 років), а не п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України (15 років).

В запереченні на касаційну скаргу потерпілий ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, а судові рішення щодо ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без розгляду, а касаційне провадження - до закриття.

Як убачається з матеріалів справи постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення вже були оскаржені в касаційному порядку захисником в інтересах засудженого і за результатами цього оскарження було винесено постанову суддею Верховного Суду України від 14 травня 2009 року.

Згідно вказаної постанови касаційні доводи захисника щодо незаконності засудження ОСОБА_1 та необхідності закриття провадження у кримінальній справі відносно останнього були перевірені та визнані безпідставними, з наведенням змістовного мотивування, у тому числі, і з приводу міри призначеного покарання винному.

Постанова судді Верховного Суду України від 14 травня 2009 року винесена відповідно до вимог ст. 388 КПК України в редакції, що була чинною на час розгляду касаційної скарги захисника й набрала законної сили в день її ухвалення. Висновки даної постанови є остаточними і можливість оскарження в касаційному порядку постанов судді Верховного Суду України, у тому числі, й тих, якими відмовлено у витребуванні кримінальних справ, законом не передбачена.

Викладені об'єктивні обставини обумовлюють висновок про наявність чинного рішення касаційного суду відносно постановлених щодо засудженого судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Із урахуванням цього колегія судів вважає, що подана касаційна скарга не може бути предметом розгляду, а тому провадження за нею підлягає до закриття.

Керуючись ст. ст. 383, 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

касаційне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 09 вересня 2008 року щодо нього закрити.