5-2116к13 Про спільне скоєння членами злочинної стійкої організації тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів та посягань на майно окремих громадян - 17.10.2013 Прийняття

головуючого Мороза М. А.,суддів Слинька С. С., Чуйко О. Г.,за участю прокурора Гошовської Ю. М.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та його захисника - ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2004 року, яким

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

не мав судимості,

- за ст. 69 КК України 1960 року - до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років із конфіскацією всього майна. На підставі ст. 31 зазначеного Кодексу 1960 року ОСОБА_5 позбавлено права обіймати в системі органів МВС України посади, пов'язані з виконанням функцій представників влади, на строк 3 роки. На підставі ст. 37 КК України 1960 року ОСОБА_5 позбавлено спеціального звання "майор міліції";

- за ч. 4 ст. 19, ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року - до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років із конфіскацією всього майна. На підставі ст. 31 цього ж Кодексу ОСОБА_5 позбавлено права обіймати в системі органів МВС України посади, пов'язані з виконанням функцій представників влади, на строк 3 роки. На підставі ст. 37 КК України 1960 року ОСОБА_5 позбавлено спеціального звання "майор міліції";

- за ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року - до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із конфіскацією всього майна. На підставі ст. 31 цього Кодексу ОСОБА_5 позбавлено права обіймати в системі органів МВС України посади, пов'язані з виконанням функцій представників влади, на строк 3 роки. На підставі ст. 31 КК Україна 1960 року ОСОБА_5 позбавлено спеціального звання "майор міліції".

На підставі ст. 42 цього ж Кодексу за сукупністю злочинів

ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років 6 місяців із конфіскацією всього майна, з позбавленням права обіймати в системі органів МВС України посади, пов'язані з виконанням функцій представників влади, на строк 3 роки, та з позбавленням спеціального звання "майор міліції".

Згідно з цим вироком ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

ОСОБА_5, будучи старшим дільничним інспектором Київського РВ СГУ МВС України Автономної Республіки Крим, та інша особа (колишній працівник міліції, кримінальну справу щодо якого виділено в окреме провадження у зв'язку з оголошенням її у розшук) на початку 1998 року створили злочинну організацію, що складалася з декількох структурних частин - організованих злочинних груп. Метою діяльності такої злочинної організації стало спільне вчинення її членами тяжких та особливо тяжких злочинів: корисливих посягань на майно окремих громадян, які проживають на території Автономної Республіки Крим, переважно із застосуванням фізичного насильства та погроз, а згодом - ще й вчинення розбійних нападів на громадян у Запорізькій області. Всі організовані злочинні групи, що входили до складу злочинної організації, характеризувалися стійкістю й об'єднаністю її членів.

На початку весни 1998 року було створено організовану злочинну групу, до складу якої входили особи, котрі займалися силовими видами спорту і мали спеціальну фізичну підготовку, - ОСОБА_7,

ОСОБА_8, й інші особи, справи щодо яких було припинено у зв'язку з їх смертю. З метою розширення злочинної організації влітку 1998 року було створено другу організовану злочинну групу, до складу якої увійшли особи, котрі знаходилися в родинних або дружніх стосунках між собою, -

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Один із керівників злочинної організації - особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з оголошенням у розшук, втягнув зазначених осіб в організовану злочинну групу під виглядом працевлаштування у приватне розшукове агентство. Пізніше до цієї групи приєдналися ОСОБА_11,

ОСОБА_12 і ОСОБА_13 У процесі функціонування злочинної організації було створено ще одну організовану групу, що складалася з працівників міліції ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, професійні навички яких можна було використовувати у процесі здійснюваних нападів.

З метою розширення території, на якій відбувалися злочини, та пошуку нових об'єктів для нападів було створено організовану групу, що складалася з осіб, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності та проживали у Запорізькій області, - з ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та особи, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком.

Загальне керівництво злочинною організацією та кожною організованою злочинною групою, що входили до складу організації, здійснювали особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з оголошенням її у розшук, та ОСОБА_5 Вони займалися підбором членів злочинної організації, отримували інформацію про можливі об'єкти нападів, розробляли плани здійснення конкретних злочинів, доводили їх до відома всіх учасників злочину, давали завдання членам злочинної організації, розподіляли між ними функції, а також брали участь у злочинах, скоєних будь-якою з цих груп або членами декількох організованих злочинних груп одночасно, координуючи їх дії. Крім цього, до скоєння злочинів окремими злочинними групами, що увійшли до складу злочинної організації під загальним керівництвом ОСОБА_5 й особи, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, були причетні: особи, котрі мали у користуванні автомобілі, які використовували для транспортування учасників нападів та викрадених матеріальних цінностей; особи, котрі надавали інформацію про можливих об'єктів нападів та про наявність у потерпілих матеріальних цінностей; особи, за допомогою обману або професійних навичок яких злочинці викликали довіру потерпілих та отримували можливість потрапити до них у квартири. У процесі вчинення злочинів члени злочинної організації використовували засоби маскування, рукавички, спецзасоби для знищення запахових слідів після скоєння нападів, використовували газову та іншу зброю, а також ножі невстановленого слідством зразка, міліцейські кийки, наручники, автомобілі.

З липня 1998 року особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, та ОСОБА_5, котрий працював старшим дільничним інспектором, мав спеціальне звання "майор міліції" та закріплену за ним табельну зброю - пістолет Макарова, переконавшись у стійкості та згуртованості організованої злочинної групи, створеної з метою нападів на громадян, до складу якої, крім них, входили ОСОБА_7 та ОСОБА_8, почали залучати до цієї групи нових осіб, використовувати у процесі здійснення нападів формене обмундирування працівників міліції та вогнепальну зброю. Так, при скоєнні розбійного нападу на родину ОСОБА_20 ОСОБА_5 використав закріплений за ним пістолет Макарова, про наявність якого й можливості його застосування у процесі здійснюваних нападів було відомо всім членам злочинної групи. Таким чином, організована злочинна група (що складалась із

ОСОБА_5, особи, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, а потім і особи, стосовно якої було оголошено розшук, а згодом кримінальну справу припинено у зв'язку з її смертю), яка була об'єднана спільною метою вчинення злочинів і систематично здійснювала напади з корисливих мотивів на окремих громадян, трансформувалася в банду. ОСОБА_5 та особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, стали керувати діяльністю цієї банди. Згодом ОСОБА_5 та вказана особа з метою розширення банди і створення нових організованих злочинних груп, що увійшли до її складу, стали займатися підбором нових членів банди, у тому числі й таких осіб, які мали вогнепальну зброю.

Створена банда була стійкою, мала чітко виражену ієрархічну структуру з чітким визначенням лідерів та розподілом ролей між іншими членами банди, яку об'єднувала спільність злочинних цілей та спланованість бандитських нападів, вчинених окремими ланками, що входили до її складу. Всі особи, котрі увійшли до організованих злочинних груп - окремих ланок банди, були добре знайомі один з одним, їх об'єднувала не лише спільна злочинна діяльність з корисливих мотивів, але й приятельські відносини, які ці особи підтримували між собою, спільне дозвілля. Майно, здобуте злочинним шляхом, розподілялося між усіма учасниками вчинених бандитських нападів.

Крім цього, окремі особи, котрі входили до складу злочинної організації під керівництвом ОСОБА_5 та іншої особи, ряд злочинів скоїли самостійно або у співучасті з особами, які не входили до складу цієї організації. 11 березня 1998 року особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, разом із ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, проникнувши обманним шляхом до квартири АДРЕСА_6, вчинили розбійний напад на

ОСОБА_21 та неповнолітнього ОСОБА_22 із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, а також із погрозою застосування такого насильства, після чого заволоділи особистим майном ОСОБА_21 на загальну суму 19 973,13 грн.

У квітні 1998 року (точної дати слідством не встановлено) приблизно о 10.00-11.00 год. ОСОБА_5, ОСОБА_23, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, проникнувши обманним шляхом до квартири АДРЕСА_7, вчинили розбійний напад на ОСОБА_24 із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для її життя і здоров'я, а також із погрозами застосувати насильство, небезпечне для її життя і здоров'я, заволоділи ювілейними рублями СРСР, що не представляли матеріальної цінності. Залишаючи квартиру, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 висловили погрозу взяти в заручниці доньку ОСОБА_25 - ОСОБА_26

У квітні 1998 року особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, разом із ОСОБА_5, маючи умисел на заволодіння коштами ОСОБА_27, розробили план розбійного нападу на останню, який довели до відома ОСОБА_7, ОСОБА_8 та

ОСОБА_28, розподіливши між ними ролі.

24 квітня 1998 року ці три особи, маючи при собі два пістолети невстановленого зразка, ніж, шапочки та рукавички для приховання своїх відбитків, проникли злочинним шляхом до квартири ОСОБА_27, розташованої АДРЕСА_1, у той час як ОСОБА_5 та особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, залишилися в автомобілях і спостерігали за навколишньою обстановкою, вчинили розбійний напад на ОСОБА_29, ОСОБА_30, малолітніх ОСОБА_31 (11 років) та ОСОБА_32

3 роки), застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, і, висловлюючи погрози застосувати насильство, небезпечне для життя і здоров'я, заволоділи особистим майном

ОСОБА_27 на загальну суму 3 170 грн.

23 травня 1998 року приблизно о 10.50 год. ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приїхали на автомобілі марки "Таврія" в район проживання сім'ї ОСОБА_33, де ОСОБА_7 залишився біля автомобіля для спостереження за навколишньою обстановкою, а

ОСОБА_5 та ОСОБА_8, проникнувши до квартири АДРЕСА_8, погрожуючи ножем, напали на ОСОБА_33, після чого заволоділи майном сім'ї ОСОБА_33 на загальну суму 4108,26 грн.

Після вчинення кількох розбійних нападів на території

м. Сімферополя до групи (до складу якої входили особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з її розшуком, ОСОБА_5, ОСОБА_7, і ОСОБА_8) приєдналася особа, кримінальну справу щодо якої закрито у зв'язку з її смертю. Крім того, ОСОБА_5 у ході розбійних нападів, які група вчиняла систематично, використовував закріплений за ним пістолет Макарова, про що знали всі учасники цієї групи, яка набула ознак банди.

Після організації озброєної банди з метою здійснення нападів на окремих осіб з корисливих мотивів її члени продовжили вчиняти такі напади.

Так, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, дізнавшись у липні 1998 року про те, що у сім'ї ОСОБА_20 є велика сума грошей, разом із ОСОБА_5 розробили план розбійного нападу на цю сім'ю, про який повідомили всім учасникам банди -

ОСОБА_7, ОСОБА_8 та особі, кримінальну справу щодо якої закрито у зв'язку з її смертю.

05 липня 1998 року приблизно о 10.30 год. всі учасники банди на автомобілі прибули до будинку АДРЕСА_9, де проживала сім'я ОСОБА_20. Там, реалізуючи зазначений план, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, залишилася біля будинку, в якому проживали ОСОБА_20, ОСОБА_7 - у під'їзді цього будинку, а ОСОБА_8 - на даху для спостереження за навколишньою обставнокою. В цей час одягнені у міліцейську форму ОСОБА_5 та особа, кримінальну справу щодо якої закрито у зв'язку зі смертю, маючи при собі пістолет Макарова та пістолет невстановленого зразка, проникли до квартири ОСОБА_20, де, погрожуючи пістолетами, із застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я, напали на ОСОБА_20 та

ОСОБА_34 і, зв'язавши їх клейкою стрічкою, заволоділи особистим майном ОСОБА_20 на загальну суму 8502,50 грн.

Після вчинення цього розбійного нападу всі члени банди залишили місце вчинення злочину.

Влітку 1998 року, особа, кримінальну справу щодо якої було виділено в окреме провадження, під видом пошукового агентства створила ще одну організовану групу, метою діяльності якої були напади на окремих осіб з корисливих мотивів. До складу цієї групи увійшли ОСОБА_9 та

ОСОБА_10, а керівництво здійснювали ОСОБА_5 та особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження. В подальшому ці особи увійшли до складу озброєної банди.

28 серпня 1998 року приблизно об 11-й год. ОСОБА_35, дізнавшись, що у приміщенні опорного пункту міліції Київського РУ СГУ МВС України в Автономній Республіці Крим, розташованого по вул. Стахановців, 3 у

м. Сімферополі, мала відбутися передача великої суми грошей

ОСОБА_36, розробив план бандитського нападу на останнього у формі грабежу. Про цей план він повідомив особі, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, і яка у свою чергу повідомила про нього ОСОБА_10 та ОСОБА_9, котрі на той момент не були членами банди та не знали про її існування.

Особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, на автомобілі доставила ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до вказаного опорного пункту міліції, де вони лишилися стежити за навколишньою обстановкою та чекати на ОСОБА_36. Коли потерпілий залишив приміщення опорного пункту і на автомобілі поїхав до перехрестя вулиць Самокіша й Кірова у м. Сімферополі, то ОСОБА_9 й ОСОБА_10 на автомобілі під керуванням вищевказаної особи простежили за ним, а після того, як ОСОБА_36 вийшов з автівки, щоб пересісти у громадський транспорт, ОСОБА_10, наздогнавши його та ударивши кулаком в обличчя, вирвав з його рук поліетиленовий пакет, у якому знаходилися

2800 дол. США, що в перерахунку на національну валюту становило 6298,88 грн. Одразу після цього ОСОБА_10 поїхав з місця злочину на автомобілі разом з ОСОБА_37 та особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження.

У серпні 1998 року ОСОБА_5, отримавши інформацію про те, що сім'я ОСОБА_38 (яка проживала АДРЕСА_3) займається бізнесом і має велику суму грошей, розробив план розбійного нападу на цю сім'ю, який довів до відома ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Крім цього, до вчинення цього злочину також були залучені особи, які не знали про існування банди та не входили до її складу, - ОСОБА_14, ОСОБА_39, ОСОБА_23 Для всіх учасників розбійного нападу були визначені конкретні ролі.

28 серпня 1998 року приблизно о 13.15 год., реалізуючи розроблений ОСОБА_5 план злочинних дій, члени банди ОСОБА_7 та

ОСОБА_8, озброєні зброєю невстановленого зразка та ножем, а також особи, які не входили до складу банди та не знали про її існування, - ОСОБА_14 та ОСОБА_23, на автомобілі під керуванням

ОСОБА_39, котрий також не знав про існування банди, приїхали до будинку, в якому жила сім'я ОСОБА_38.

ОСОБА_7 залишився на вулиці біля автівки ОСОБА_39 для спостереження за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_23,

ОСОБА_40 та член банди ОСОБА_8 обманним шляхом проникли до будинку ОСОБА_38. Переконавшись, що всі члени сім'ї вдома, вони покликали на допомогу ОСОБА_7 Застосовуючи до ОСОБА_38 насильство, небезпечне для його життя і здоров'я, та погрожуючи застосуванням такого насильства ОСОБА_41 й ОСОБА_42, з якої із застосуванням насильства зняли каблучку та сережки, нападники обшукали квартиру і заволоділи майном сім'ї ОСОБА_42 на загальну суму 17 836 грн.

25 вересня 1998 року приблизно о 07.00 год. ОСОБА_5, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_23 та ОСОБА_39 на двох автомобілях приїхали до будинку АДРЕСА_10 для вчинення розбійного нападу на сім'ю ОСОБА_43. Діючи відповідно до плану, розробленого ОСОБА_5 та особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, згідно з розподіленими ролями ОСОБА_23 разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 обманним шляхом проникли до квартири ОСОБА_43, де напали на ОСОБА_43 та із застосуванням насильства, небезпечного для її життя і здоров'я, погрожуючи позбавленням життя її сина, заволоділи майном сім'ї ОСОБА_43 на загальну суму 14 481,05 грн.

У вересні 1998 року ОСОБА_5 розробив план озброєнного розбійного нападу на сім'ю ОСОБА_44, який довів до відома членів банди ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а також ОСОБА_39, який членом банди не був.

29 вересня 1998 року приблизно о 07.15 год. ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 разом із ОСОБА_39 на автомобілі приїхали до будинку АДРЕСА_11. ОСОБА_7 та ОСОБА_39 залишилися біля автомобіля для стеження за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_45 разом із ОСОБА_8 обманним шляхом проникли до подвір'я вказаного будинку, де напали на ОСОБА_44, а потім затягнувши її до будинку, із застосуванням насильства, небезпечного для її життя і здоров'я, з використанням ножа погрожуючи позбавити життя її та її дітей, заволоділи майном ОСОБА_44 на загальну суму 5765 грн.

У вересні 1998 року ОСОБА_46, котра не була членом банди і не знала про її існування, повідомила особі, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, інформацію, що ОСОБА_47 має великі суми грошей та коштовності. Після цього вказана особа разом із

ОСОБА_5 розробили план розбійного нападу, який довели до відома ОСОБА_9 та ОСОБА_10, котрі членами банди не були і не знали про її існування. Для полегшення проникнення до квартири до вчинення злочину були долучені ОСОБА_23 та ОСОБА_46

Діючи згідно з розробленим планом та розподіленими ролями, у жовтні 1998 року в денний час ОСОБА_46 забезпечила вільний доступ до квартири АДРЕСА_2, де знаходилися ОСОБА_47 та ОСОБА_48 Приблизно у той же час до цього будинку на автомобілі приїхали

ОСОБА_5, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також прибула

ОСОБА_23 Указані особи почали очікувати умовного сигналу

ОСОБА_46, однак остання дала знак про неможливість вчинення нападу, після чого ОСОБА_23 пішла додому. Проте через деякий час

ОСОБА_46 тимчасово залишила квартиру ОСОБА_47, залишивши двері незачиненими, про що повідомила особі, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження. Одразу після цього ОСОБА_5, озброївшись ножем невстановленого зразка, разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 шляхом вільного доступу проникли до квартири

ОСОБА_47, де напали на останню і на ОСОБА_48, яка також знаходилась у приміщенні, і, застосовуючи насильство, небезпечне для її життя і здоров'я, погрожуючи ножем, заволоділи майном указаних осіб, чим завдали ОСОБА_47 матеріальної шкоди на загальну суму 4241,5 грн, а ОСОБА_48 - на суму 7751 грн.

В листопаді 1998 року ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 розробили план розбійного нападу на жительку м. Сімферополя, на яку вказав ОСОБА_50, котрий не був членом банди і не знав про її існування, як на особу, яка володіла великою сумою грошей та коштовностями. Цей план вони довели до відома ОСОБА_39, який не був членом банди і не знав про її існування, та до відома особи, кримінальну справу щодо якої закрито у зв'язку з її смертю.

04 листопада 1998 року члени банди ОСОБА_7, ОСОБА_8 та особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з її смертю, разом із ОСОБА_39 приїхали на автомобілі до будинку АДРЕСА_12, де вищевказана особа, маючи при собі невстановлений металічний предмет, дочекавшись ОСОБА_51 та думаючи, що це смае та особа, на яку планувався напад, напав на останню і, застосовуючи насильство, небезпечне для її життя і здоров'я, заволодів її майном на загальну суму 1698 грн.

Восени 1998 року ОСОБА_5 з метою розширення банди створив ще одну організовану групу, яка увійшла до складу озброєної банди. До цієї групи входили ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та

У листопаді 1998 року ОСОБА_9 дізнався, що у сім'ї ОСОБА_52 є велика сума грошей, про що повідомив ОСОБА_5, який розробив план розбійного нападу на вказану сім'ю і повідомив про нього членам банди.

18 листопада 1998 року приблизно о 19.00 год. члени банди

ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та

ОСОБА_9 на автомобілі приїхали до будинку АДРЕСА_13, де відповідно до розподілених ролей ОСОБА_9 залишився біля автомобіля для спостереження за навколишньою обстановкою, а інші обманним шляхом проникли до будинку ОСОБА_52, де напали на останніх, застосовуючи насильство, небезпечне для їх життя і здоров'я, та заволоділи грошима ОСОБА_52 на загальну суму 20 грн.

11 липня 1998 року приблизно о 23-й год. ОСОБА_17 за попередньою змовою з ОСОБА_53 та ОСОБА_54, (засудженими за вироком Мелітопольського міського суду Запорізької області від 11 грудня 2000 року), діючи відповідно до розробленого плану, приїхали на автомобілі до будинкАДРЕСА_14, де згідно із розподіленими ролями ОСОБА_54 та ОСОБА_53 залишилися біля будинку для спостереження за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_17 шляхом зламу кватирки проник до квартири № 3, звідки таємно викрав телефонний апарат-факс марки "Панасонік", завдавши ОСОБА_55 матеріальної шкоди на загальну суму 750 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року приблизно о 01.30 год. ОСОБА_17 у під'їзді будинку АДРЕСА_15 на грунті особистих неприязних відносин умисно з метою убивства з пістолета марки "ТТ" (який він придбав улітку цього ж року у невстановленої слідством особи на Центральному ринку

м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, зарядженого трьома бойовими патронами та зберігав і носив без передбаченого законом дозволу) тричі вистрілив у ОСОБА_56 У результаті отриманих поранень останній помер.

Наприкінці 1998 року особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, створила ще одну організовану групу, яка в подальшому увійшла до складу банди; до складу цієї групи увійшли ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та інша особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження.

ОСОБА_5 та ця особа, отримавши від ОСОБА_18 інформацію про сім'ю ОСОБА_57, розробили план розбійного нападу на цих людей.

11 грудня 1998 року в ранковий час члени банди ОСОБА_5, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження,

ОСОБА_9 разом з ОСОБА_58, ОСОБА_10,

ОСОБА_59, котрі не були членами банди, -з метою нападу на сім'ю ОСОБА_57 приїхали до м. Мелітополя, де до них приєднався ОСОБА_18

ОСОБА_17 вказав співучасникам, де проживає ОСОБА_18, і забезпечив його зв'язок з ними злочину у м. Мелітополі, після чого залишився у квартирі ОСОБА_18

У цей же день приблизно о 13.30 год. співучасники злочину прибули до будинку АДРЕСА_16, в якому проживала сім'я ОСОБА_57. ОСОБА_59 та особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, залишилися біля автомобіля, при цьому зазначена особа спостерігала за навколишньою обстановкою, а інші співучасники пройшли до квартири № 52 цього будинку, на яку їм указав ОСОБА_18 Увірвавшись до квартири, ОСОБА_5 (який був у форменному обмундируванні капітана міліції), ОСОБА_9 та

ОСОБА_10 напали на ОСОБА_57, застосувавши насильство небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, заволоділи належними йому 3200 дол. США, що в перерахунку за курсом НБУ у той час становило 109 66,70 грн.

У грудні 1998 року ОСОБА_60, котрий не був членом банди, повідомив ОСОБА_8, що ОСОБА_61, яка проживала у АДРЕСА_4, володіє дорогоцінностями. Цю інформацію ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_5, а той розробив план бандитського нападу на зазначену квартиру.

Діючи відповідно до розробленого плану, ОСОБА_5,

ОСОБА_8 та особа, кримінальну справу щодо якої закрито у зв'язку з її смертю, 17 грудня 1998 року в період із 12.30 до 14.00 год. проникли до квартири ОСОБА_61, звідки таємно викрали належне їй майно на загальну суму 3138 грн.

18 грудня 1998 року, діючи за планом, розробленим ОСОБА_5 плану, останній з ОСОБА_9, а також член організованої групи ОСОБА_10, який не був членом банди і не знав про її існування, таємно проникли до будинку АДРЕСА_17, звідки таємно викрали майно ОСОБА_62, завдавши йому матеріальної шкоди на суму 23 520 грн.

06 січня 1999 року приблизно о 21.00 год. учасники озброєної банди ОСОБА_5, ОСОБА_8 та особа, кримінальну справу щодо якої закрито у зв'язку з її смертю, озброєні ножем невстановленого зразка, діючи за розробленим ОСОБА_5 планом, прибули до будинку АДРЕСА_18, обманним шляхом проникли до квартири № 15, де, застосувавши насильство, небезпечне для життя і здоров'я, напали на ОСОБА_64 і, погрожуючи відрізати йому вухо, заволоділи його особистим майном на загальну суму 15 287,10 грн.

21 січня 1999 року у вечірній час члени банди ОСОБА_5, ОСОБА_8, особа, кримінальну справу щодо якої закрито у зв'язку з її смертю, та член організованої групи ОСОБА_50, який не був членом банди і не знав про її існування, відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану приїхали до будинку АДРЕСА_19, де

ОСОБА_50 залишився біля автомобіля для спостереження за навколишньою обстановкою, а інші співучасники проникли до квартири № 20 цього будинку, де напали на ОСОБА_65 і, застосувавши насильство, яке не було небезпечним для її життя і здоров'я, заволоділи її майном на загальну суму 13 630 грн.

Після вчинення розбійного нападу на ОСОБА_57 ОСОБА_5 залучив до членів організованої злочинної банди ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_10, ОСОБА_59 та іншу особу, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з її розшуком. Для вчинення злочинів ОСОБА_19 надав обріз мисливської рушниці конструкції Бердана, а ОСОБА_18 - обріз невстановленого слідством зразка.

Після поповнення озброєної банди новими членами 10 лютого

1999 року приблизно о 10-й год. у квартирі ОСОБА_18 зібрались усі її члени і під керівництвом ОСОБА_5 обговорили план нападу на будинки у м. Мелітополі, де проживали особи циганської національності. Члени банди розподілили між собою ролі та вирішили у процесі нападу використовувати вогнепальну зброю - обріз мисливської рушниці конструкції Бердана та обріз рушниці невстановленого зразка.

Цього ж дня приблизно о 20.00 год., діючи відповідно до розробленого плану та згідно з розподіленими ролями, ОСОБА_5, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_19 на автомобілі під керуванням ОСОБА_59 приїхали до будинку АДРЕСА_20, де останній залишився біля автомобіля для спостереження за навколишньою обстановкою. Неподалік від нього з тією ж метою знаходилися ОСОБА_17 та інша особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадженння у зв'язку з її розшуком, а інші співучасники увірвалися до вказаного будинку, в якому проживала сім'я ОСОБА_69.

У будинку члени банди напали на ОСОБА_67, ОСОБА_68, їх престарілу матір ОСОБА_69, малолітнього ОСОБА_70 і, застосувавши насильство, небезпечне для життя і здоров'я, та погрожуючи позбавити життя малолітнього ОСОБА_70, заволоділи їх особистим майном на загальну суму 17 840 грн.

01 березня 1999 року приблизно о 20.00 год. члени банди

ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, діючи відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану та згідно з розподіленими ролями, приїхали до будинку АДРЕСА_21, у якому проживала сім'я ОСОБА_71 Там ОСОБА_9 залишився біля автомобіля для спостереження за навколишньою обстановкою, а інші члени банди, озброєні табельним пістолетом ОСОБА_5 та пістолетами невстановлених зразків, увірвалися до будинку і напали на ОСОБА_71 та ОСОБА_72 Застосувавши до ОСОБА_71 насильство, небезпечне для його життя і здоров'я, та висловивши погрози застосувати таке насильство у подальшому, заволоділи майном ОСОБА_71 на загальну суму 3751,50 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року приблизно о 20.00 год. ОСОБА_8 у стані алкогольного сп'яніння біля бару "Кипарис", розташованого по

вул. Артилерійській у м. Сімферополі, побив ОСОБА_73, завдавши йому тяжких тілесних ушкоджень, від яких останній помер.

06 травня 1999 року приблизно о 13-й год. члени озброєної банди ОСОБА_5, ОСОБА_8 та особа, кримінальну справу щодо якої закрито у зв'язку з її смертю, озброївшись табельною зброєю

ОСОБА_5 та пістолетами невстановленого зразка, діючи відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану, увірвались у квартиру АДРЕСА_22, де напали на ОСОБА_75 та ОСОБА_76 Застосувавши насильство, небезпечне для їх життя і здоров'я, пригорозивши позбавити їх життя, нападники заволоділи особистим майном потерпілих, заподіявши ОСОБА_75 матеріальної шкоди на суму 81 699,25 грн, а ОСОБА_76 - на суму 27 938,75 грн.

20 травня 1999 року приблизно о 22.00 год. члени банди

ОСОБА_5, ОСОБА_7 та особа, кримінальну справу щодо якої закрито у зв'язку з її смертю, озброєні пістолетом невстановленого зразка, діючи відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану, приїхали у с. Ізобільне м. Алушти Автономної Республіки Крим, де напали на ОСОБА_78, яка проживала АДРЕСА_5, і, застосувавши насильство, заволоділи її майном на загальну суму 3928 грн.

02 травня 1999 року приблизно о 04.00 год. ОСОБА_11 та невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_68 за попередньою змовою групою осіб, озброївшись пістолетом невстановленої моделі та ножем невстановленого зразка, проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_31, напали на ОСОБА_79 та ОСОБА_80 і, пригорозивши застосувати насильство, небезпечне для їх життя і здоров'я, заволоділи їх майном на загальну суму 1200 грн.

02 червня 1999 року ОСОБА_11, проникнувши до будинку АДРЕСА_23, таємно викрав чуже майно, завдавши ОСОБА_81 та ОСОБА_82 матеріальної шкоди на загальну суму 5775,83 грн.

11 червня 1999 року за попередньою змовою групою осіб відповідно до розробленого плану члени банди ОСОБА_9 та ОСОБА_10 разом із ОСОБА_11, який не був членом банди і не знав про її існування, шляхом обману проникли до будинку АДРЕСА_24, де напали на ОСОБА_83 Зв'язавши її, погрожуючи застосувати насильство, небезпечне для її життя і здоров'я, заволоділи її особистим майном на загальну суму 2620 грн.

18 червня 1999 року приблизно о 22.00 год. члени банди

ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також ОСОБА_11, який не був членом банди і не знав про її існування, озброєні обрізом мисливської рушниці та міліцейською дубинкою, на автомобілі прибули до будинку АДРЕСА_25, у дворі якого напали на ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86 та на малолітнього ОСОБА_87 Застосувавши насильство та погрожуючи обрізом, нападики заволоділи майном сім'ї ОСОБА_85 на загальну суму 27 497,28 грн.

23 червня 1999 року приблизно о 07.40 год. члени банди

ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також ОСОБА_11, який не був членом банди і не знав про її існування, озброєні пістолетами невстановлених зразків та ножами, діючи відповідно до розробленого ОСОБА_5 плану та згідно з розподіленими ролями, проникли до будинку АДРЕСА_26, із застосуванням насильства напали на ОСОБА_88 та ОСОБА_89 та заволоділи їх майном на загальну суму 9145 грн.

20 липня 1999 року приблизно о 06-й год. ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб із невстановленими слідством особами, діючи відповідно до розробленого плану, проникли до буд. АДРЕСА_27, де із застосуванням насильства напали на

ОСОБА_90 й ОСОБА_91 і заволоділи їх майном на загальну суму 2720 грн.

У липні 1999 року після затримання лідера банди ОСОБА_5 ОСОБА_9 (який був активним членом банди), маючи намір продовжити злочинну діяльність і претендуючи на роль лідера банди, залучив до неї ОСОБА_11, ОСОБА_92, ОСОБА_13 Після того, як ОСОБА_9 отримав інформацію про те, що у сім'ї ОСОБА_82 є велика сума грошей і дорогоцінності, він разом з іншими членами банди - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_92 - спланував розбійний напад на цю сім'ю, розподіливши ролі між його учасниками.

27 липня 1999 року приблизно о 04.30 год., діючи відповідно до розподілених ролей, члени банди - ОСОБА_9, озброєний обрізом мисливської зброї, ОСОБА_11 з ОСОБА_10, озброєні пістолетами невстановленого зразка, а також ОСОБА_92 та ОСОБА_13 - увірвалися до будинку АДРЕСА_28, напали на ОСОБА_82, ОСОБА_81, ОСОБА_93, і, застосовуючи насильство, та, погрожуючи пістолетом, заволоділи майном потерпілих на загальну суму 760 грн.

У кінці 1999 року ОСОБА_19 на ринку, розташованому на

просп. 50-ти років Перемоги у м. Мелітополі, без передбаченого законом дозволу в неустановленої слідством особи придбав обріз гладкоствольної мисливської рушниці конструкції Бердана та два боєвих патрони 16-го калібру, які переніс до себе додому по АДРЕСА_29 незаконно зберігав за місцем свого проживання. Цей обріз та два патрони ОСОБА_19 незаконно носив і використовував при розбійному нападі, а в середині березня 1999 року вказані предмети у пакеті переніс за адресою

по АДРЕСА_30 ОСОБА_96 на зберігання, не повідомивши останньому про вміст пакету.

Ухвалою Верховного Суду України від 16 березня 2006 року цей вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 15 вересня

2011 року, яке набуло статусу остаточного 15 вересня 2011 року, було встановлено, що при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_5 було допущено порушення пунктів 1, 3 ст. 5 та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Як убачається зі змісту рішення, крім іншого, міжнародний суд також установив, що є об'єктивно виправданими побоювання заявника щодо небезсторонності судді, яка розглядала його справу, у зв'язку з тим, що у перші тижні судового розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_5 у місцевій газеті було викладено інтерв'ю з цією суддею, яке створювало враження про її переконаність у винуватості підсудного, хоча суддя заперечила факт давання нею такого інтерв'ю, а обставин його публікації встановлено не було.

Також Європейський суд зауважив, що Верховний Суд України, розглядаючи справу за скаргою ОСОБА_5 у своєму рішення не навів жодних доводів на твердження останнього про упередженість судді апеляційного суду, яка розглядала його справу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 лютого 2013 року ухвалу Верховного Суду України від 16 березня 2006 року щодо ОСОБА_5 скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд.

У своїй касаційній скарзі з доповненнями ОСОБА_5 порушує питання про незаконність вироку в частині його засудження за ст. 69, ч. 4 ст. 19, ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року, оскільки його винності у вчинені цих злочинів не доведено, насправді банди не існувало, а така її ознака, як "озброєність", не підтверджується матеріалами справи. Також ОСОБА_5 стверджує, що до нього під час досудового слідства застосовувалися методи недозволеного характеру, а суддя, яка розглядала його справу, була необ'єктивною та упередженою. Крім того, ОСОБА_5 вважає, що призначене йому покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та його особі унаслідок суворості.

Касаційна скарга захисника ОСОБА_6 за змістом є аналогічною скарзі його підзахисного. У цій скарзі він просить скасувати вирок у частині засудження ОСОБА_5 за ст. 69, ч. 4 ст. 19, ч. 3 ст. 142 КК України

1960 року на таких самих підставах на які посилається ОСОБА_5 у своїй скарзі. Також захисник порушує питання про суворість призначеного ОСОБА_5 покарання і стверджує, що суд не взяв до уваги ряду обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 і того, що він вчинив злочин унаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважала, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення касаційних скарг відсутні.

Виходячи з положень ст. 398 КПК України 1960 року при касаційному розгляді кримінальної справи колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Як випливає зі змісту касаційних скарг засудженого та його захисника, вони не заперечують участі ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинних діянь, але при цьому не погоджуються з кваліфікацією дій останнього за ст. 69 КК України 1960 року.

Так, засуджений стверджує, що він не організовував озброєної банди з метою нападу на окремих осіб і не був її учасником, а його злочинні дії необхідно кваліфікувати як напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Однак колегія суддів, проаналізувавши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, показання інших учасників злочинних посягань, потерпілих та свідків, погоджується з висновком апеляційного суду про наявність у діях ОСОБА_6 ознак бандитизму, а саме організації озброєної банди з метою нападу на окремих осіб, а також про участь у діяльності такої банди, а саме у її нападах.

Зокрема, з показань інших засуджених, які вони давали протягом досудового слідства і які узгоджуються між собою та з іншими доказами у справі, убачається, що саме ОСОБА_5 вирішував, на кого буде здійснено розбійний напад, визначав його учасників і розподіляв між ними ролі. Крім того, ОСОБА_6 у процесі деяких із цих нападів застосовував вогнепальну чи холодну зброю, що забезпечувало банді її озброєність.

Неспроможними є доводи касаторів про те, що ОСОБА_5 не мав можливості використовувати під час нападів свою табельну зброю, а наявність у нього іншої вогнепальної чи холодної зброї не доведено, унаслідок чого висновок суду про озброєність банди є хибним.

Так, відповідно до вимог закону дільничному інспектору, посаду якого обіймав ОСОБА_5 у період вчинення ним злочинів, обов'язково видається табельна зброя для постійного носіння та зберігання, а з показань потерпілих убачається, що ОСОБА_5 під час нападів використовував зброю, в цілому схожу на ту, яку видають працівникам міліції.

Крім того, з показань потерпілих випливає, що під час деяких із нападів банди ОСОБА_6 застосовував холодну зброю.

Таким чином, оскільки для визнання банди озброєною не має значення, законним чи незаконним способом забезпечувалася така можливість, висновок апеляційного суду про наявність ознаки "озброєність" у організованої ОСОБА_5 банди є правильним.

Також не знайшли свого підтвердження доводи про застосування до ОСОБА_5 та до інших засуджених недозволених методів слідства, унаслідок яких засуджені оговорили самі себе та інших учасників злочинів.

Як убачається з матеріалів справи, ці доводи ретельно перевірялись апеляційним судом, однак не були підтверджені.

Крім того, в ході досудового слідства також були подані відповідні заяви про застосування недозволених методів слідства, однак за цими заявами були прийняті постанови про відмови в порушенні кримінальних справ щодо тих службових осіб, на яких вказували заявники як на осіб, які чинили на них психологічний та фізичний тиск.

Оскільки дані, викладені у явках з повинною, підтверджуються іншими доказами у справі, підстав вважати ці докази недостовірними колегія суддів не вбачає.

Отже, на підставі наведеного та фактичних обставин справи колегія суддів вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_5 за ст. 69, ч. 4 ст. 19, ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року є правильною.

У своїх касаційних скаргах засуджений та його захисник також стверджують, що справу було розглянуто незаконним складом суду, оскільки головуюча суддя ОСОБА_94 неодноразово допускала у судові засідання з розгляду скарги щодо ОСОБА_5 представників преси, а також дала інтерв'ю ще до закінчення розгляду справи, зі змісту якого можна зробити висновок про її зацікавленість у розгляді справи.

Однак такі доводи касаторів про незаконність складу суду, який розглядав справу, є безпідставними.

Так, однією із засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, є гласність судового процесу. Цей принцип також закріплено у ст. 20 КПК України 1960 року, відповідно до якої розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці.

Оскільки підстав, передбачених ст. 20 КПК України 1960 року, для проведення закритого розгляду не було, то розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні, тому у головуючої судді не було підстав забороняти присутність у судовому засіданні інших осіб, крім учасників процесу.

Що стосується твердження про зацікавленість судді ОСОБА_94 у розгляді справи, то вони також є безпідставними.

З матеріалів справи видно, що у своєму рішенні від 15 вересня 2011 року Європейський суд з прав людини установив, що є об'єктивно виправданими побоювання заявника щодо небезсторонності судді, яка розглядала його справу, у зв'язку з тим, що у перші тижні судового розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_5 у місцевій газеті було викладено інтерв'ю з цією суддею, яке створювало враження про її переконаність у винуватості підсудного ОСОБА_5, хоча суддя й заперечила факт давання нею такого інтерв'ю, а обставин його публікації встановлено не було.

Однак, 15 жовтня 2013 року слідчим слідчого відділу Залізничного РВ СМУ ГУ МВС в Автономній Республіці Крим ОСОБА_95 за наслідками розслідування повідомлення ОСОБА_94 про здійснене втручання в її діяльність як судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим під час одноособового розгляду нею кримінальної справи стосовно ОСОБА_5 та інших було винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 376 КК України.

При цьому, як убачається зі змісту наведеної постанови, в ході проведеного розслідування було спростовано факт надання суддею ОСОБА_94 інтерв'ю газеті "Прапор Батьківщині" ("Флаг Родины") з приводу розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_5

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в ході проведеного розслідування за заявою ОСОБА_94 було усунено сумніви в об'єктивності (незацікавленості) головуючого судді, про які зазначав Європейський суд з прав людини у своєму рішенні.

Отже, доводи засудженого та його захисника, наведені в касаційних скаргах, про незаконність складу суду, який розглядав справу в апеляційному суді, не знайшли свого підтвердження, а під час перевірки матеріалів справи підстав для визнання цього складу незаконним не встановлено.

Що стосується призначеного ОСОБА_5 покарання, то його обрав суд з урахуванням усіх обставин, які мали юридичне значення для визначення його виду, розміру, а також для визначення способу складання покарань, призначених за кілька злочинів, тяжкості вчинених засудженим злочинів, кількості епізодів злочинних посягань, його ролі у їх вчиненні, даних про його особу та всіх обставин, які обтяжували чи пом'якшували покарання ОСОБА_5