Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у склад

головуючого - судді Орлової С.О.,

суддів - Бех М.О., Квасневської Н.Д.,

з участю прокурора - Волошиної Т.Г.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за касаційного скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року, щодо ОСОБА_2, -

Вироком Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2012 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

в силу ст. 89 КК України вважається таким, що

судимості не має,

- засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, що є його власністю;

- за ч. 2 ст. 311 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 визначено у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, що є його власністю.

По справі вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 у період з невстановленого

часу до 15 листопада 2011 року, за невстановлених обставин, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб "опій екстракційний" (масою 0,16 г, 0,15 г в перерахунку на суху речовину), який у вказаний період часу зберігав при собі з метою збуту, а 15 листопада 2011 року близько 10:45 год., знаходячись на перехресті вул. Леніна та Островського в м. Джанкой, при проведенні оперативної закупки, незаконно збув цей наркотичний засіб за 640 грн. ОСОБА_3

Він же, в період з невстановленого часу до 15 листопада 2011 року, за невстановлених обставин, незаконно придбав прекурсор - ангідрид оцтової кислоти масою 0,07 г, 0,09 г, який зберігав при собі з метою збуту, а 15 листопада 2011 року близько 10:45 год., знаходячись на перехресті вул. Леніна та Островського в м. Джанкой, при проведенні оперативної закупки, незаконно збув цей прекурсор за 640 грн. ОСОБА_3

Він же, повторно, в період з невстановленого часу до 28 грудня 2011 року, за невстановлених обставин, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб "опій екстракційний" масою 0,53 г (у перерахунку на суху речовину), який у вказаний період часу зберігав при собі з метою збуту, а 28 грудня 2011 року, близько 13 години 15 хвилин, знаходячись на розі будинку № 31 вул. Нестерова в м. Джанкой, при проведенні працівниками міліції оперативної закупки наркотичних засобів, незаконно збув цей засіб за 200 грн. ОСОБА_3

Він же, повторно, в період з невстановленого часу до 28 грудня 2011 року, за невстановлених обставин, незаконно, придбав прекурсор ангідрид оцтової кислоти масою 0,15 г, який у вказаний період часу зберігав при собі з метою збуту, а 28 грудня 2011 року, близько 13 години 15 хвилин, знаходячись на розі будинку № 31 вул. Нестерова в м. Джанкой, при проведенні працівниками міліції оперативної закупки, незаконно збув цей прекурсор за 200 грн. ОСОБА_3

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року апеляції засудженого та його захисника залишено без задоволення, а вирок місцевого суду в порядку ст. 365 КПК України змінено.

Ухвалено виключити з резолютивної частини вироку вказівку про судимість ОСОБА_2 Джанкойським міським судом АР Крим від 04 грудня 2000 року за ч. 2 ст. 140 КК України (1960) та 15 листопада 2002 року за ст. 309 ч. 1 ст. 71 КК України.

В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник засудженого посилається на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи в зв'язку з фальсифікацією матеріалів справи, вказує на істотне порушення закону при проведенні оперативних закупок наркотичних засобів у ОСОБА_2 і, в зв'язку з цим, безпідставне взяття судом процесуальних документів, складених за результатами оперативних закупок, як доказів вини, вказує на істотні порушення кримінально-процесуального закону, відсутність будь-яких доказів вини ОСОБА_2, зазначає, що суд першої інстанції помилково не дав належної оцінки показанням свідків, які підтвердили невинуватість ОСОБА_2 Захисником вказується на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 377 КПК України (1960) та порушується питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю - доповідача, з'ясувавши думку прокурора, яка вважає касаційну скаргу необґрунтованою і просить судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Скоєння ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 та ч.2 ст. 311 КК України підтверджується сукупністю доказів, перевірених судом і наведених у вироку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, якими встановлено, що вина ОСОБА_2 підтверджується стабільними та послідовними показаннями свідка ОСОБА_3 - оперативного закупника про те, що під час проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу 15 листопада 2011 року та 28 грудня 2011 року він придбав у ОСОБА_2 наркотичні засоби та прекурсор за 640 грн. та 200 грн., про що були складені акти та протоколи за участю понятих; показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які брали участь в якості понятих під час проведення оперативних закупівель, даними протоколу особистого огляду ОСОБА_2 від 28 грудня 2011 року, під час якого у нього були виявлені зазначені грошові кошти, номінал купюри, номер та серія якої співпали з тими, які були надані ОСОБА_3 для оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_2, висновками судово-хімічних експертиз.

Доводи касаційної скарги захисника про істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону суперечать матеріалам справи. Так, згідно з постановами про проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів та прекурсорів від 07 листопада 2011 року (а.с. 6, 52), зазначено строк проведення оперативної закупівлі до 08 січня 2012 року, а в актах огляду покупця та в протоколах оперативної закупівлі вказується день та час вчинення даних процесуальних дій, які проведені в межах встановленого строку (а.с. а.с. 7-10, 11, 53-54, 55).

Як вбачається з протоколу судового засідання та вироку судом беззаперечно встановлено, що незаконний збут наркотичних засобів і прекурсорів ОСОБА_2 відбувся 15 листопада 2011 року, близько 10 години 45 хвилин, а 28 грудня 2011 року - близько 13 години 15 хвилин, тобто в період після врученням покупцю грошових коштів для оперативної закупівлі, але перед оглядом покупця та виявлення і вилучення у нього наркотичних засобів і прекурсорів.

Зазначене спростовує твердження захисника про не встановлення часу оперативної закупівлі наркотичних засобів і прекурсорів у ОСОБА_2

Заперечення захисником відповідності кримінально-процесуальному законодавству таких процесуальних документів як протокол оперативної закупки не може визнаватися переконливим, оскільки суперечить положенням ст.6, 8 ЗУ "Про оперативно-розшукову діяльність" в редакції, яка діяла на час вчинення ОСОБА_2 злочинів, згідно до яких, проведення оперативної закупівлі заборонених для обігу речовин, здійснюється в порядку, визначеному нормативними актами МВС України, податкової міліції, СБУ, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції.

У відповідності до ст. 10 наведеного Закону матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються як приводи та підстави для порушення кримінальної справи та для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі.

Доводи захисника про те, що затримання і огляд ОСОБА_2 проведені з істотними порушеннями норм КПК України (4651-17) , при перевірці справи судом касаційної інстанції, не знайшли свого підтвердження.

У відповідності до положень ст. 184 КПК України (1960) (1001-05) обшук особи або виїмка у неї предметів проводиться без постанови слідчого у випадках фізичного захоплення підозрюваного, при його затриманні тощо.

Отже, вважати неправомірним обшук ОСОБА_2 28 грудня 2011 року оперуповноваженим СБНОН та виїмку у нього грошових коштів, отриманих від реалізації наркотичного засобу та прекурсору, проведеного у присутності двох понятих, підстав немає.

Неправильність у назві зазначеного протоколу, при відповідності його змісту ст. 184 КПК України (1960) (1001-05) , не може визнаватися істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Також відповідає вимогам ст. 106 КПК України (1960) (1001-05) протокол затримання ОСОБА_2 28 грудня 2011 року за підозрою у вчиненні злочину..

Щодо заперечення причетності ОСОБА_2 до злочинів, за які він засуджений, то судами першої та апеляційної інстанцій така позиція засудженого вірно оцінена як намагання, у такий спосіб, уникнути кримінальної відповідальності, та обґрунтовано відкинуті показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про непричетність ОСОБА_2 до збуту наркотичних засобів.

Апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляцій захисника та засудженого, в яких по суті ставилося питання про скасування вироку та закриття справи, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 та ч.2 ст. 311 КК України, які за своїм змістом є аналогічними доводам касаційної скарги, та дав на них обґрунтовані відповіді.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1960).

Колегія суддів вважає, що при призначенні ОСОБА_2, на підставі ст. 70 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, з конфіскацією майна, що є його власністю, суд не порушив загальних засад призначення покарання, передбачених Кримінальним кодексом України (2341-14) , дотримався принципу індивідуалізації покарання, призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли стати підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено, в зв'язку з чим касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 25 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни.