Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 17 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 січня 2013 року.

Вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10 вересня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 29 травня 2012 року вироком Синельниківського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді 5 місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Синельниківського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2012 року та остаточно визначено покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів.

За обставин встановлених судом і детально наведених у вироку суду, ОСОБА_1 23 червня 2012 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем "ЗАЗ 1103" реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснюючи рух по проїзній частині вул. Іванова з боку вул. 8го Березня в напрямку вул. Кругової в м. Запоріжжі, в районі заводу "Прогрес", порушуючи п. 10.1 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не переконавшись у безпеці зміни напрямку свого руху, змінив траєкторію руху свого автомобіля вправо, допустивши зіткнення задньою правою частиною кузова автомобіля з лівою частиною мотоцикла "Хонда", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 В результаті даного зіткнення відбулося падіння мотоцикла "Хонда" і водія ОСОБА_2 на проїзну частину вул. Іванова. В результаті зазначеного зіткнення потерпілому ОСОБА_2 буди спричиненні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 січня 2013 року вирок Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10 вересня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оскаржуючи фактичні обставини справи та доведеність своєї вини, порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень та пом'якшення йому покарання із застосуванням штрафу. Вважає, що призначене йому покарання у виді позбавлення волі не відповідає тяжкості скоєного ним злочину.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про законність і обґрунтованість прийнятих по справі судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винуватість засудженого у порушенні Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за обставин, детально викладених у вироку, доведена доказами, дослідженими у судовому засіданні, і це діяння правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, що у касаційній скарзі не оскаржується.

Доводи касаційної скарги засудженого про суворість призначеного йому покарання колегія суддів вважає безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції при призначенні покарання враховано тяжкість та наслідки вчиненого злочину, дані про особу винного, наразі ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду. Також суд зважив на думку потерпілого, який не наполягав на призначенні суворого покарання, в результаті чого прийшов до обґрунтованого висновку про доцільність призначення засудженому покарання у виді арешту.

Однак, з урахуванням того, що ОСОБА_1 був звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, вимоги ст. 71 КК України судом застосовані вірно. Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є справедливим та необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. З таким покаранням погодився і суд апеляційної інстанції.

Апеляційний суд ретельно перевірив доводи апеляції ОСОБА_1 та навів переконливі доводи стосовно відсутності підстав призначення йому більш м'якого покарання - штрафу. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані і справедливі судові рішення, у справі не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394 - 396 КПК України 1960 року та пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 січня 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.