Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С. М.,

суддів: Сахна Р. І., Шибко Л. В.,

за участю прокурора Шевченко О. О.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 жовтня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк

6 років і на підставі ч. 2 ст. 69 цього Кодексу без конфіскації майна, яке є його власністю.

Вирішено питання про стягнення судових витрат і про долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів за таких обставин.

У вересні 2011 року невстановлена слідством особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, запропонувала ОСОБА_1 некаконно збувати наркотичні засоби. Вони домовилися про те, що

ОСОБА_1 отримує від вказаної особи наркотичний засіб, передає його іншій особі, яка працює на консервному заводі ТОВ "Вікторія" по

вул. Радянської Армії, 2/1 у м. Миколаєві, яка закриє наркотичний засіб у металеві консервні банки і поверне ОСОБА_1 для наступного збуту.

У середині жовтня 2011 року ОСОБА_1 в неустановлені час та місці за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою отримав від останньої особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс вагою 99,36 г у перерахунку на суху речовину, який ОСОБА_1 доставив до місця свого проживання у квартиру АДРЕСА_1, де став незаконно зберігати з метою збуту.

24 жовтня 2011 року ОСОБА_1 згідно з раніше досягнутою домовленістю забрав із місця свого проживання канабіс вагою 23,21 г у перерахунку на суху речовину, який на АДРЕСА_1 передав працівникові вказаного товариства ОСОБА_3, щоб закрити наркотик у металеву банку. ОСОБА_3, не будучи обізнаним про намір ОСОБА_1, закатав наркотичний засіб у консервну банку та в обідню пору наступного дня біля цього ж товариства передав її ОСОБА_1

25 жовтня 2011 року в період 15.00-15.47 год. ОСОБА_1 біля будинку за місцем свого проживання під час проведення оперативної закупки збув особі під псевдонімом ОСОБА_4 за 960 грн консервну банку із канабісом вагою 23,21 г (в перерахунку на суху речовину).

30 листопада 2011 року під час обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 працівники міліції виявили та вилучили канабіс загальною масою 76,15 г (в перерахунку на суху речовину).

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2012 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить постановлені у справі судові рішення щодо ОСОБА_1 змінити, виключити з вироку посилання на придбання та зберігання засудженим 85,8 г канабісу (вагою 76,15 г в перерахунку на суху речовину), начебто вилучених у нього 30 листопада 2011 року в ході обшуку, призначити засудженому мінімальне покарання відповідно до ч. 2

ст. 307 КК, що діяла на 25 жовтня 2011 року, із застосуванням ст. 75 цього Кодексу і звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням або призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої ст. 307 КК, відповідно до редакції, що діяла на 25 жовтня 2011 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник посилається на допущені органом досудового слідства порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину й особі засудженого.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необґрунтованість касаційної скарги та законність постановлених у справі судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника ОСОБА_2 не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК 1960 року при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370-372 цього Кодексу. Згідно із зазначеною нормою кримінально-процесуального закону підставами для зміни або скасування судових рішень у касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину й особі засудженого.

Як видно зі змісту касаційної скарги захисника, він фактично посилається на однобічність і неповноту судового слідства, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК 1960 року, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.

Разом із тим, під час перевірки матеріалів справи було встановлено, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів із метою збуту, а також за незаконний збут такого засобу за попередньою змовою групою осіб - тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, за обставин, установлених судом і детально викладених у вироку, ґрунтується на зібраних органом досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах і є правильним.

Так, місцевий суд для перевірки доведеності винуватості ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК, підстав і обґрунтованості проведення оперативної закупки та її обставин правильно послався на показання засудженого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідив і перевірив відповідні постанови про проведення оперативних закупок, протоколи оперативних закупок, протоколи огляду та вручення грошових коштів для проведення оперативних закупок, протокол обшуку, висновки хімічних експертиз, а також інші докази, які є в матеріалах справи.

Усю сукупність зібраних у справі доказів суд належним чином оцінив. Підстав сумніватися в їх об'єктивності у колегії суддів немає.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи цю кримінальну справу в апеляційному порядку, належним чином проаналізував доводи поданої на вирок суду першої інстанції апеляції захисника ОСОБА_2 щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів і прийняв відповідне рішення про залишення апеляції без задоволення. Свої висновки із цього питання, з якими погоджується колегія суддів, суд належним чином умотивував. Їх підтверджено доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив.

Колегія суддів вважає, що суд відповідно до вимог ст. 65 КК з урахуванням ступеня тяжкості вчинених засудженим злочинів, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання, та відсутності таких, що його обтяжують, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов правильного висновку про призначення ОСОБА_1 покарання з його реальним відбуванням. Його вид і розмір є необхідним та достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення нових злочинів.

Отже, при перевірці справи в касаційному порядку істотних порушень кримінально-процесуального закону, які би перешкодили суду повно й всебічно розглянути справу, дати правильну юридичну оцінку діям засудженого та були би підставою для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

Враховуючи наведене і керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI Перехідних положень КПК (4651-17) 2012 року, колегія суддів

Вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 липня

2012 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 - без задоволення.