Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Зубара В.В., Марчук Н.О.,

з участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянувши в судовому засіданні 08 жовтня 2013 року в м. Києві матеріали справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2012 року,

ОСОБА_1 звернулась до Краснолиманського міського суду Донецької області зі скаргою на постанову Краснолиманського транспортного прокурора від 11 червня 2012 року про порушення відносно неї кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, в якій просила зазначену постанову скасувати та винести постанову, якою відмовити в порушенні відносно неї кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Як вбачається з постанови від 11 червня 2012 року, з період часу з 30 листопада по 16 грудня 2011 року ОСОБА_1, обіймаючи посаду мостового майстра Костянтинівської дистанції ДП "Донецька залізниця", будучи посадовою особою, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в інтересах третьої особи - ТОВ "ПП "Укрбудстальконструкція", незаконно, умисно склала, а саме підписала акти прийому виконаних будівельних робіт, що є офіційними документами і які містять неправдиві дані про виконання робіт, чим було завдано матеріальну шкоду в розмірі 64 902,43 грн.

Постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 червня 2012 року частково задоволено скаргу ОСОБА_1, постанову Краснолиманського транспортного прокурора від 11 червня 2012 року про порушення кримінальної справи - скасовано.

На постанову суду прокурором подано апеляцію, в якій він просив постанову суду скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. При цьому зазначав, що постанова про порушення кримінальної справи була винесена за наявності достатніх приводів та підстав для її порушення, є законною та обґрунтованою.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2012 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, постанову суду - без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд через істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. При цьому посилається на те, що судом першої інстанції не було в повному обсязі перевірено наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи. Крім того зазначає, що судові рішення постановлені без участі цивільного позивача.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність зазначеної касаційної скарги, просить скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, просив судові рішення скасувати і матеріали справи направити на новий судовий розгляд, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ч. 14 ст. 236-8 КПК України 1960 року суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Відповідно до вимог п.1 ч. 11 ст. 236-8 КПК України 1960 року, у судовому засіданні суддя досліджує матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, її захисників чи законних представників, а також, заслуховує думку прокурора.

Суд першої інстанції, перевіривши доводи ОСОБА_1, викладені у скарзі, щодо незаконності постанови прокурора про порушення кримінальної справи, заслухавши її захисників, а також думку прокурора, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, дійшов висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1

При цьому суд мотивував своє рішення тим, що постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за фактом зловживання службовим становищем шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, не містить передбачених ст. 94 КПК України 1960 року приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Не погоджуючись з постановою суду, прокурор подав апеляцію, в якій наводив доводи, які, фактично, аналогічні доводам його касаційної скарги.

Апеляційний суд в межах повноважень та в порядку, визначеному ст. 365 КПК України 1960 року, розглянув у повному обсязі доводи апеляції прокурора Визнав їх, з наведенням в ухвалі відповідних мотивів, безпідставними і обґрунтовано дійшов висновку про залишення зазначеної апеляції без задоволення, а постанови суду - без зміни.

Висновки апеляційного суду належним чином мотивовані. Вважати ці висновки необґрунтованими чи сумнівними підстав немає.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону при розгляді справи судом касаційної інстанції не виявлено.

Твердження прокурора щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог ст. 268 КПК України, а саме щодо неучасті у розгляді справи цивільного позивача, є безпідставними.

Положеннями ст. 236-8 КПК України 1960 року, якою регулюється порядок розгляду судом скарги на постанову про порушення справи, можливості участі цивільного позивача у розгляді скарги не передбачено.

За таких обставин, доводи касаційної скарги прокурора про незаконність судових рішень є безпідставними.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2012 року - без зміни.