Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

захисника ОСОБА_1

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 29 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 18 грудня 2012 року.

Вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11 червня 2012 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі; ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік 9 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно визначено покарання 11 років позбавлення волі. Стягнуто із засудженого 6504 грн. на користь потерпілої ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди, 100000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 18 грудня 2012 року вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 13 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у квартирі АДРЕСА_1 під час сварки з ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою вбивства, завдав їй численні удари кухонним ножем господарсько-побутового призначення в область шиї, грудної клітини, заподіявши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, які перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Також в результаті своїх протиправних дій ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді 12 різаних поранень, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Крім того, після вчинення вбивства ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_2 таємно викрав мобільний телефон Нокіа 6300 вартістю 600 грн. з сім-картою оператора мобільного зв'язку МТС вартістю 25 грн., з грошовими коштами на рахунку в сумі 25 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 650 грн.

У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування постановлених судових рішень та направлення справи на нове розслідування. Повідомляє, що вбивства ОСОБА_4 не вчиняв, наголошує на фальсифікації справи, зазначає про застосування працівниками міліції недозволених методів ведення слідства, внаслідок яких ним були дані визнавальні показання. Вважає, що досудовим слідством не встановлено жодних доказів його вини, вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку доказів. Повідомляє, що в матеріалах справи відсутня явка з повинною, яка була написана колишнім чоловіком потерпілої про вчинення ним цього ж злочину. Наголошує, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на допущені порушення, а тому підлягає скасуванню і ухвала суду.

Заслухавши доповідь судді; пояснення захисника ОСОБА_1 на підтримку касаційної скарги; думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги; обговоривши її доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтями 22, 64 КПК України 1960 року прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого. Ці вимоги закону органами досудового слідства при розслідуванні справи належно не виконані.

Як убачається з матеріалів справи, висновки органів досудового слідства і суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів щодо потерпілої ґрунтуються на показаннях допитаних свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6; потерпілої ОСОБА_3; протоколах огляду місця події та відтворення обстановки і обставин події злочину; висновках судово-медичних, судово-імунологічних і судових експертиз; протоколах виявлення та вилучення у ОСОБА_7 мобільного телефона Нокіа 6300 з імейл НОМЕР_1; протоколі явки з повинною і оголошених показаннях самого ОСОБА_2, допитаного як обвинуваченого.

Своєї винуватості в умисному вбивстві ОСОБА_4 засуджений не визнавав, стверджував, що визнавав свою вину тільки після затримання внаслідок застосування недозволених методів слідства.

ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснював, що вбивства ОСОБА_4 не вчиняв, на запрошення прийшов до квартири та виявив її у коридорі закривавлену і мертву. Намагаючись з'ясувати можливість надання допомоги, нахилявся і оглянув її. Телефон забрав, бо злякався, оскільки вона йому телефонувала.

З огляду на матеріали справи засуджений відмовився від показань, які він давав під час слідства, та пояснив, що обмовив себе у вбивстві вимушено, оскільки працівники міліції застосували до нього недозволені методи, зокрема фізичне насильство.

Проте, визнавальні показання ОСОБА_2, які він давав під час слідства могли бути покладені в основу обвинувачення при підтвердженні їх іншими беззаперечними доказами.

ОСОБА_2 був затриманий, оформлена явка з повинною з відеозаписом; з його участю було проведено відтворення обстановки і обставин події злочину; допит в якості підозрюваного, під час яких він зазначав про три нанесені удари одним ножем ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_5, який виявив труп і викликав міліцію на місце події, як на досудовому слідстві, так і в суді стверджував, що вийняв ніж із грудної клітини ОСОБА_4, коли намагався надати їй допомогу.

Із висновку експерта № 103-м.д. від 25.10.2008 р. вбачається, що на трупі ОСОБА_4 виявлені два проникаючих і два непроникаючих колото-різаних поранень колюче-ріжучим предметом типу леза ножа, які є тяжкими тілесними ушкодженнями і знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_4 від гострого малокров'я внутрішніх органів. Крім того, при судово-медичному дослідженні трупа виявлені численні різані рани і утворилися вони від плоского ріжучого предмета, який має лезо, дві з яких були спричиненні незадовго до настання смерті, а решта могли бути спричинені після настання смерті. У вироку ця обставина не знайшла відображення

Зважаючи на такі обставини, необхідно було встановити, хто і яким предметом наніс різані рани ОСОБА_4, які могли утворитися посмертно, з урахуванням встановлених обставин про знаходження ножа у тілі померлої.

Залишилася неперевіреною версія ОСОБА_2 про те, що він прийшов до квартири, коли ОСОБА_4 вже була вбита і саме цим він пояснив наявність на шкарпетках і кросівках плям та на джинсах мазків крові потерпілої та їх відсутність на іншому одязі.

У ОСОБА_7 було вилучено мобільний телефон Нокіа 6300 з імейл НОМЕР_1, проте досудовим слідством встановлено, що мобільний телефон ОСОБА_4 мав імейл НОМЕР_2 (а. с. 52).

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час провадження досудового слідства всупереч вимогам статей 21, 22 і 64 КПК України 1960 року були поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неповноту досудового слідства з урахуванням особливостей судового розгляду не може бути усунуто в судовому засіданні, а тому вирок, а також ухвала апеляційного суду, підлягають скасуванню, а справа - направленню на нове розслідування, під час якого для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи необхідно провести необхідні слідчі дії, дати правильну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності і, залежно від цього в установленому порядку вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності винної особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 18 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на нове розслідування прокурору м. Севастополя.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без зміни - тримання під вартою.