Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів Франтовської Т.І., Тельнікової І.Г.,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 29 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_2 на вирок Пролетарського районного суду м. Донецька від 6 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 грудня 2012 року щодо неї.

Вироком Пролетарського районного суду м. Донецька від 6 березня 2012 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, таку, що не має судимості,

засуджено за п.п. 1, 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років 6 місяців позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 4 грудня 2012 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за вчинення злочину за наступних обставин.

10 травня 2011 року приблизно о 14 год. 40 хв., ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_2 вчинити вбивство ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які знаходились за місцем його проживання у АДРЕСА_1, на що остання дала свою згоду.

Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зайшли у вказану квартиру та разом із потерпілим провели деякий час, та приблизно о 17 год. останні виявили намір піти додому, однак ОСОБА_3, перебуваючи біля входу у квартиру наніс ОСОБА_4 удар кулаком у обличчя, відтягнув у кімнату квартири та почав бити її головою об підлогу.

У цей час, перебуваючи у стані, викликаному вживанням препаратів групи фенілалкіламінів, ОСОБА_2 з ножем наздогнала на сходах в під'їзді ОСОБА_5, яка почала тікати, та наздогнавши її намагалась нанести їй удари ножем, після чого до них підбіг ОСОБА_3 та допоміг затягнути ОСОБА_5 до своєї квартири.

Знаходячись у приміщенні квартири, ОСОБА_2 штовхнула ОСОБА_5 у ванну кімнату де нанесла останній близько двох ударів ножем у область її ніг та протягом 5-10 хвилин хаотично наносила їй удари у різні частини тіла.

У цей же час, ОСОБА_3 знаходячись у кімнаті квартири підійшов до ОСОБА_4, яка там лежала та ножем зробив надріз шиї потерпілої, після чого завдав їй не менше 18 ударів ножем у різні частини тіла, в результаті чого настала смерть потерпілої.

Після вбивства ОСОБА_4, ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_2 підійшов у ванну кімнату де лежала ОСОБА_5, розрізав ножем останній шию, і почав наносити ряд ударів ножем в область її голови та шиї. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_5 померла на місті.

В касаційній скарзі засуджена ОСОБА_2, не оскаржуючи правильність кваліфікації своїх дій та доведеність її вини у скоєнні злочину за який вона засуджена, просить змінити судові рішення щодо неї та пом'якшити покарання. Вважає, що призначене їй судом покарання не відповідає тяжкості злочину та її особі, а також, що суд не врахував обставини, які на її думку могли бути підставою для призначення більш м'якого покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 про підтримку касаційної скарги, думку прокурора Міщенко Т.М., яка заперечувала проти задоволення скарги засудженої, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні й детально викладених у вироку, і є обґрунтованим.

Суд, безпосередньо дослідив зібрані по справі докази, здійснив їх оцінку у повній відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, встановив обставини справи з належною повнотою.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2, а також правильність кваліфікації її дій у касаційній скарзі не оскаржуються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення засудженій покарання, суд у повній мірі дотримався вимог зазначеного закону.

Суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_2 за вчинення особливо тяжкого злочину, враховуючи обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання із урахуванням даних про її особу, а саме те, що засуджена раніше не судима, позитивно характеризується, повністю визнала свою вину, розкаялась в скоєному, активно сприяла розкриттю злочину та призначив покарання, яке є необхідне й достатнє для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Як убачається з вироку, судом при призначенні покарання засудженій, враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, її роль у його скоєнні та його наслідки, дані про особу ОСОБА_2

Апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 377 КПК України в редакції 1960 року, при перегляді справи в тому числі і за апеляціями засудженої ОСОБА_2 та її захисника, зробив правильний висновок про те, що судом першої інстанції було взято до уваги всі обставини, що впливають на призначення покарання, обґрунтувавши свої та навівши в ухвалі мотиви прийнятого рішення з якими погоджується і колегія суддів.

Наведені в касаційній скарзі засудженої обставини були враховані судом при призначенні їй покарання. Підстав вважати призначене ОСОБА_2 покарання несправедливим внаслідок суворості, у колегії суддів немає, а тому касаційна скарга засудженої задоволенню не підлягає.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів по справі не виявлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України в редакції 1960 року та розділом ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) від 13 квітня 2012 року, колегія суддів

Вирок Пролетарського районного суду м. Донецька від 6 березня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 4 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженої ОСОБА_2 - без задоволення.