Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й.,

суддів: Крижановського В.Я., Мороза М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 29 серпня 2013 року касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2 на вирок Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2013 року,

цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено за п.4 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 доводить, що його незаконно засуджено за умисне вбивство співмешканки ОСОБА_3, вчинене з особливою жорстокістю, оскільки остання, бажаючи покінчити життя самогубством, облила себе бензином і зробила підпал. Указує на те, що на досудовому слідстві слідчий умовляв його відмовився від захисника.

- захисник ОСОБА_2 доводить, що дії ОСОБА_1 неправильно кваліфіковані за п.4 ч.2 ст. 115 КК України, оскільки останній вчинив вбивство співмешканки ОСОБА_3 із необережності. Стверджує, що судом недоведено наявності причинного зв'язку між діями ОСОБА_1 і смертю потерпілої від отриманих у результаті підпалу тісних ушкоджень. Указує на те, що внаслідок неповноти судового розгляду залишилась недослідженою обставиною чи міг ОСОБА_1 під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії і керувати ними. Стверджує, що при призначенні покарання засудженому суд повинен був визнати і урахувати як пом'якшуючі покарання обставини те, що ОСОБА_1 надавав потерпілій медичну допомогу, а злочин вчинив внаслідок протиправної поведінки останньої. Просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 і призначити справу на новий розгляд у суд першої інстанції.

Перевіривши касаційні скарги та долучені до них копії судових рішень, колегія суддів вважає, що немає підстав для відкриття провадження з мотивів, наведених у касаційних скаргах.

Як видно із наданих копій судових рішень, висновки судів про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого п.4 ч.2 ст. 115 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, і є правильними.

Зі змісту ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2013 року вбачається, що твердження захисника про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за п.4 ч.2 ст. 115 КК України, відсутності причинного зв'язку між діями засудженого і смертю потерпілої ОСОБА_3, не встановлення того, чи міг ОСОБА_1 на момент вчинення злочину усвідомлювати свої дії та керувати ними, аналогічні тим, які висловлювались в суді апеляційної інстанції і були ретельно перевірені, а висновки суду належним чином обгрунтовані.

При перевірці наданих судових рішень встановлено, що за встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 за п.4 ч.2 ст. 115 КК України кваліфіковано правильно.

Додаткових доводів, які б свідчили про неправильність висновків судів з цього приводу, у касаційних скаргах не зазначено.

Відповідно до ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначає про порушення його права на захист при судовому провадженні та не стверджує про наявність таких порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , які б були безумовною підставою для скасування судових рішень.

Одночасно судом апеляційної інстанції в ухвалі указано, що істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено. У колегії суддів немає підстав не довіряти цим висновкам суду.

Як видно із наданої копії вироку при призначенні ОСОБА_1 покарання судом було ураховано тяжкість вчиненого злочину, дані про засудженого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризувався негативно, зловживав спиртними напоями, і обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, обтяжуючої покарання обставини і є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Підстав вважати це покарання надмірно суворим немає.

З огляду на вищевикладене, з мотивів, наведених у касаційних скаргах, наданих до них судових рішень вбачається, що підстав для задоволення касаційних скарг засудженого та його захисника немає, а тому відповідно до п.2 ч.2 ст. 428 КПК України підстав для відкриття провадження немає.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 428 КПК України, колегія суддів

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2 на вирок Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.