Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

засудженої ОСОБА_1

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 29 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2012 року.

Вироком Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянка України, раніше не судима,

засуджена за ч. 2 ст. 191 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно - господарських функцій строком на 2 роки; ч. 3 ст. 191 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки; ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в сумі 3400 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно - господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України, засуджену звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Алуштинської міської ради 66609,71 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2012 року вирок суду залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_1 визнана на винною в тому, що вона, маючи злочинний намір, спрямований на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою своїм службовим становищем, перебуваючи у трудових відносинах з юридичною особою - комунальним підприємством "Зелене місто" і будучи службовою особою - завідуючою ритуальною конторою зазначеного підприємства, реалізуючи злочинний намір в період з 01.02.2011 року по 27.04.2011 року, отримувала особисто, а також із співучасниками злочинного діяння - невстановленими досудовим слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, які виступали у ролі касира юридичної особи КП "Зелене місто", від фізичних осіб-замовників КП "Зелене місто" грошові кошти для оплати ритуальних послуг, які в касу і на розрахунковий рахунок КП "Зелене місто" не вносили, при цьому отримані готівкові кошти протиправно привласнювали і звертали на свою користь за наступних обставин.

ОСОБА_1 реалізуючи злочинний намір 01.02.2011 року у період часу з 11 до 16 години в офісному приміщенні КП "Зелене місто", розташованого за адресою м. Алушта, вул. Судакське шосе 5-й км, діючи як завідуюча ритуальної контори КП "Зелене місто", отримала від ОСОБА_2 за надання ритуальних послуг КП "Зелене місто" з копання могили грошові кошти в сумі 1170 гривень 73 копійки, які незаконно привласнила і звернула на свою користь. А також маючи злочинний намір, спрямований на здійснення службового підроблення, перебуваючи у трудових відносинах з юридичною особою - КП "Зелене місто" і будучи службовою особою - завідуючою ритуальною конторою, при здійсненні господарської діяльності у вигляді поховання і надання ритуальних послуг населенню, маючи і реалізуючи злочинний намір, спрямований на вчинення службового підроблення, отримавши від ОСОБА_3 грошові кошти на копання могили, 01.02.2011 року в період часу з 11 до 16 години склала офіційний документ договір-замовлення від 01.02.2011 року, в який внесла неправдиві відомості про те, що замовником ОСОБА_2 грошові кошти в КП "Зелене місто" за надання послуг з копання могили не надходили.

Крім того, повторно за аналогічних обставин у період з 07.02.2011 року по 27.04.2011 року ОСОБА_1 отримала за надання ритуальних послуг з копання могили від: ОСОБА_4 2000 грн., ОСОБА_5 1170,73 грн., ОСОБА_6 1620,73 грн., ОСОБА_7 1770 грн., ОСОБА_8 1610,73 грн., ОСОБА_9 1770 грн., ОСОБА_10 2670,73 грн., ОСОБА_11 1500 грн., ОСОБА_12 2670,73 грн., ОСОБА_13 1220,73 грн., ОСОБА_14 1170,73 грн., ОСОБА_15 1270,73 грн., ОСОБА_16 1170,73 грн., ОСОБА_17 1440,73 грн., ОСОБА_18 2670,73 грн., ОСОБА_19 1440, 73 грн., ОСОБА_20 970,73 грн., ОСОБА_21 1370,73 грн., ОСОБА_22 1670,73 грн.; за надання ритуальних послуг в частині копання могили та перенесення труни з тілом від: ОСОБА_23 1670,73 грн., ОСОБА_24 1370,73 грн., ОСОБА_25 1220,73 грн., ОСОБА_26 1370,73 грн., ОСОБА_27 1000 грн. та ОСОБА_28 1400 грн.; за надання ритуальних послуг в частині копання могили, автокатафалка та перенесення труни з тілом від ОСОБА_29 1700 грн. та ОСОБА_30 570,73 грн.; за надання ритуальних послуг в частині копання могили і автокатафалка від: ОСОБА_31 970,73 грн., ОСОБА_32 1970,73 грн., ОСОБА_33 2370,73 грн. та ОСОБА_34 3570,73 грн. При цьому в офіційних документах договорах-замовленнях зазначила, що грошові кошти за ці послуги не надходили і отримані гроші привласнила.

Також, повторно ОСОБА_1, реалізуючи злочинний намір, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, розподіливши ролі, 11.04.2011 року в робочий час у період з 11 до 12 годин в офісному приміщенні КП "Зелене місто", діючи як завідуюча ритуальною конторою КП "Зелене місто", оформила договір-замовлення на надання ритуальних послуг, вказала на співучасника злочинного діяння - невстановленого слідством чоловіка, який перебував у вказаному приміщенні, як на особу яка прийме грошові кошти в касу юридичної особи, після чого разом отримали від ОСОБА_35 за надання ритуальних послуг КП "Зелене місто" в частині копання могили, перенесення труни з тілом грошові кошти в сумі 1620 гривень, які в касу КП "Зелене місто" не внесли, а протиправно привласнили і звернули на свою користь. При цьому у договорі-замовленні зазначила що грошові кошти за копання могили та перенесення труни не надходили.

Також повторно, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, аналогічним чином ОСОБА_1 та невстановлена особа у квітні 2011 року привласнили та звернули на свою користь грошові кошти ОСОБА_36 у сумі 900 гривен, сплачені нею за надання ритуальних послуг в частині копання могили, а також грошові кошти ОСОБА_37 у сумі 5000 гривен, сплачені за надання ритуальних послуг в частині копання могили, автокатафалка і перенесення труни з тілом; ОСОБА_38 у сумі 2500 гривен сплачених за надання ритуальних послуг в частині копання могили і автокатафалка; ОСОБА_39 у сумі 2000 гривен, ОСОБА_40 - 1250 гривен та ОСОБА_41 - 2100 гривен, сплачених ними за надання ритуальних послуг в частині копання могили. Крім того, по всіх епізодах у договорах-замовленнях ОСОБА_1 зазначила, що грошові кошти за ці послуги не надходили.

А всього в період з 01.02.2011 року по 27.04.2011 шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ОСОБА_1 заволоділа грошовими коштами КП "Зелене місто" на загальну суму 66 609 гривень 71 копійка.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 ставить питання про скасування постановлених судових рішень через їх необґрунтованість і незаконність та закриття кримінальної справи за відсутністю в її діях складів інкримінованих злочинів, посилається на порушення судом вимог кримінально-процесуального і неправильне застосування кримінального законів. Наголошує на неналежній оцінці доказів у справі, що відсутня потерпіла сторона, якій заподіяно шкоду, а тому безпідставно задоволено цивільний позов.

Заслухавши доповідь судді; пояснення засудженої, яка підтримала доводи касаційної скарги; думку прокурора, який вважав, що судові рішення підлягають зміні у порядку, передбаченому ст. 395 КПК України, а саме слід виключити застосування додаткового покарання засудженої за ч. 1 ст. 366 КК України в редакції, що діяла на час вчинення нею інкримінованого злочину; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтями 22, 64 КПК України 1960 року прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 132 КПК України в постанові про притягнення як обвинуваченого, крім іншого, повинно бути зазначено злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону, якою передбачено цей злочин.

Проте, ці вимоги закону під час досудового слідства у справі про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, не були виконані і обставини, з'ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи, належним чином не з'ясовані.

З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК України, має три форми вчинення: привласнення, розтрата чужого майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 191 КК України, яка передбачає відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч. 3 цього ж закону з урахуванням кваліфікуючих ознак. Специфіка цієї форми полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб'єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою.

Як убачається з постанови про притягення як обвинуваченого, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що вона, будучи службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа чужим майном. При цьому, викладаючи обставини скоєння злочину, орган досудового слідства зазначив іншу форму його вчинення, а саме, що вона шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнила різні суми готівкових коштів. Крім того, орган досудового слідства не вказав, кому належить привласнене майно, не зазначив форму умислу, мотиви злочинів, не зазначив за якими ознаками обвинувачену віднесено до службових осіб, відповідно до займаної нею посади і її службових обов'язків.

Аналогічні порушення вимог кримінально-процесуального закону допустили органи досудового слідства, пред'являючи ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України. У постанові про пред'явлення обвинувачення зазначено, що вона склала, видала завідомо неправдиві документи, внесла в офіційні документи завідомо неправдиві відомості. У той же час описуючи обставини вчинення нею злочинних дій викладено, як складення офіційного документу, в який внесено завідомо неправдиві відомості.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час провадження досудового слідства всупереч вимогам статей 21, 22 і 64 КПК України 1960 року були поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неповноту досудового слідства з урахуванням особливостей судового розгляду не може бути усунуто в судовому засіданні, а тому вирок, а також ухвала апеляційного суду, підлягають скасуванню, а справа - направленню на нове розслідування, під час якого для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи необхідно провести необхідні слідчі дії, дати правильну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності і, залежно від цього в установленому порядку вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності винної особи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування прокурору м. Алушти Автономної Республіки Крим.