Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Матюшевої О.В.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 29 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на вирок Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року.

Вироком Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 286 КК України на 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Стягнуто з засудженого судові витрати та суми вартості лікування потерпілих. Розглянуто цивільні позови потерпілих щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року цей вирок суду залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, тяжкі тілесні ушкодження, а також загибель кількох осіб за наступних обставин.

23.04.2012 року приблизно о 6 год. 30 хв., ОСОБА_2 керуючи вантажним мікроавтобусом "Мерседес Бенц Спрінтер 3100 СDI" д.н. НОМЕР_1 з причепом-платформою марки "Featxerllit" д.н. НОМЕР_2, рухаючись по правій стороні проїзної частини автодороги смт. Чорноморське-Воїнка в межах с. Воронцовка Красноперекопського району у напрямку до смт. Воїнка, під'їжджаючи до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг, з автодорогою Красноперекопськ-Сімферополь, яка є головною відносно дороги смт. Чорноморське - смт. Воїнка, порушуючи вимоги дорожніх знаків 2.2 "Проїзд без зупинки заборонений", 2.1 "Поступитися дорогою" з табличкою 7.1.2 "Стоп-150м", п.п. 2.3 "а, б", 16.11 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , перед виїздом на головну дорогу не зупинився, не переконався в безпеці свого руху, виїхав на вказану ділянку головної дороги та допустив зіткнення з мікроавтобусом ГАЗ-32212 ПЕ СПГ, д.н. НОМЕР_3. Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажирам мікроавтобуса ГАЗ-32212 ПЕ СПГ ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, ОСОБА_7 - тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент спричинення, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент спричинення, від яких вони померли в лікарні, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 - тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент спричинення, від яких вони померли на місці пригоди.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок суворості, ставить питання про зміну постановлених судових рішень. З урахуванням пом'якшуючих покарання обставин та вимог ст. 69-1 КК України просить пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання, призначивши засудженому не більше 2/3 максимального терміну найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286 КК України, а саме не більше 6 років 8 місяців позбавлення волі. Зазначає, що його підзахисний раніше не судимий, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, вчинив необережний злочин та активно сприяв його розкриттю, добровільно відшкодував матеріальну шкоду, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, має на утриманні батька похилого віку, який потребує постійного догляду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України на підставі зібраних у встановленому порядку і досліджених в судовому засіданні доказів, які належно оцінені, отримали правильну юридичну оцінку. Законність цього висновку та кваліфікація дій засудженого належним чином перевірені і підтверджені судом апеляційної інстанції та у касаційному порядку не оспорюються.

Що стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то воно обрано у відповідності до вимог закону. Суд з достатньою повнотою врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого необережного злочину, наслідком якого стала загибель восьми осіб та спричинення чотирьом іншим потерпілим середньої тяжкості і тяжких тілесних ушкоджень, усі обставини справи, серед яких і ті, на які посилається захисник у касаційній скарзі, особу винного, який раніше не судимий, злочин вчинив вперше, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, відшкодував матеріальну шкоду потерпілим.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону суд виконав, обрані ОСОБА_2 основне та додаткове покарання призначені в межах санкції статті обвинувачення, з урахуванням думок потерпілих, висловлених під час судового розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені в апеляції захисника доводи, аналогічні доводам його касаційної скарги, належним чином перевірені, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

На думку колегії суддів, призначене покарання є справедливим, підстав для його пом'якшення та застосування ст. 69-1 КК України колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість судових рішень колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 вересня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.