Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Вільгушинського М.Й., суддів прокурора Дембовського С.Г., Мороза М.А., Гошовської Ю.М.розглянула у судовому засіданні 29 серпня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 15 грудня 2012 року про задоволення скарги ОСОБА_5

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2012 року задоволено скаргу ОСОБА_5, визнано неправомірною бездіяльність заступника прокурора Миколаївської області Ільницького І.В. та зобов'язано його виконати вимоги ст. 97 КПК України за заявою ОСОБА_5 від 21.09.2012 року про порушення кримінальної справи щодо прокурора м. Миколаєва ОСОБА_6 за ст.ст. 364, 365, 382 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 15 грудня 2012 року постанову залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд, визнавши факт бездіяльності прокурора та зобов'язавши його вчинити певні дії, вийшов за межі наданих законом повноважень. Зазначає, що заява ОСОБА_5 до прокуратури від 21.09.2012 року не відповідала вимогам ст.ст. 95, 97 КПК України, не містила конкретних відомостей, що вказували б на об'єктивні ознаки злочину, тому прокурор, за відсутності підстав для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, повідомив заявницю про результати розгляду її звернення відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) .

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_5 звернулась 02.07.2012 року до прокуратури м. Миколаєва із заявою на дії прокурора Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_7, яка на її думку при розгляді адміністративної справи за ст. 173 КУпАП надала суду неправдиві свідчення, чим вчинила злочини, передбачені ст.ст. 383, 384 КК України. 12.07.2012 року прокуратурою м. Миколаєва ОСОБА_5 надано відповідь із роз'ясненням про відсутність приводів і підстав для проведення дослідчої перевірки відносно прокурора Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_7 Не погоджуючись з відповіддю прокуратури м. Миколаєва, ОСОБА_5 оскаржила дії прокурора міста до Центрального районного суду м. Миколаєва. Постановою цього суду від 07.08.2012 року задоволено її скаргу, визнано бездіяльність прокурора м. Миколаєва та зобов'язано останнього виконати вимоги ст. 97 КПК України за заявою ОСОБА_5 про вчинення прокурором Центрального району м. Миколаєва злочинів, передбачених ст.ст. 383, 384 КК України. Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 28.08.2012 року постанову залишено без зміни. На вказані судові рішення прокурором, який приймав участь у судах першої та апеляційної інстанцій, 19.09.2012 року подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

21.09.2012 року до прокуратури Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_5 про вчинення, на думку заявниці, прокурором м. Миколаєва ОСОБА_6 злочинів за ст.ст. 364, 365, 382 КК України, оскільки останнім за її заявою від 02.07.2012 року не проведено дослідчої перевірки відносно прокурора Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_7

На цю заяву ОСОБА_5 надано відповідь від 04.10.2012 року за підписом заступника прокурора Миколаївської області Ільницького І.В. відповідно до вимог Законів України "Про прокуратуру" (1789-12) та "Про звернення громадян" (393/96-ВР) із зазначенням, що порушені в її заяві від 21.09.2012 року питання про виконання рішень суду першої та апеляційної інстанції від 07.08.2012 року та 28.08.2012 року будуть вирішенні після розгляду касаційної скарги на вказані судові рішення.

Не погоджуючись із відповіддю заступника прокурора Миколаївської області Ільницького І.В., ОСОБА_5 оскаржила його дії до суду Центрального районного суду м. Миколаєва. Постановою цього суду від 05.11.2012 року задоволено скаргу ОСОБА_5, визнано неправомірною бездіяльність заступника прокурора Миколаївської області Ільницького І.В. та зобов'язано виконати вимоги ч. 2 ст. 97 КПК України за заявою ОСОБА_5 від 21.09.2012 про порушення кримінальної справи відносно прокурора м. Миколаєва ОСОБА_6 за ст.ст. 364, 365, 382 КК України. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 15.11.2012 року залишено без змін.

На думку колегії суддів, зазначені судові рішення не відповідають вимогам закону і підлягають скасуванню з наступних підстав.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність заступника прокурора Миколаївської області Ільницького І.В. при розгляді її заяви про вчинення прокурором м. Миколаєва ОСОБА_6 злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 382 КК України, суд мотивував своє рішення тим, що заява ОСОБА_5 від 21.09.2012 року є заявою про злочин, оскільки в ній повідомляється про факти невиконання прокурором м. Миколаєва ОСОБА_6 рішень суду щодо проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України за заявою ОСОБА_5 на дії прокурора Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_7

Разом із тим, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що предметом оскарження у даному випадку в порядку кримінального судочинства є дії або бездіяльність прокурора щодо заяв або повідомлень про злочини, поданих відповідно до вимог ст. 95 КПК України 1960 року, та виходив безпосередньо із положень ч. 2 ст. 97 КПК України 1960 року про те, що за заявою про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити повідомлення чи заяву за належністю.

Водночас, рішення у порядку ст. 97 КПК України за заявою може бути прийнято лише за наявності підстав, передбачених ст. 94 КПК України та з урахуванням положень вимог ст.ст. 94- 98 КПК України, тобто - за наявності у заяві об'єктивних даних, які вказують на передбачені чинним законодавством ознаки злочину (об'єктивна і суб'єктивна сторона, інші обов'язкові елементи складу злочину, визначені ст. 11 КК України).

Однак суд, виходячи тільки з буквального тлумачення положень статей 95, 97 КПК України 1960 року, не звернув увагу на зміст заяви ОСОБА_5 і не дав оцінки тому факту, що заява не відповідала вимогам ст. 95 КПК України, оскільки по суті не містила конкретних відомостей, які б вказували на об'єктивні ознаки злочинів, що потребувало б необхідність проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України 1960 року.

Також, поза увагою суду залишилося те, що чинним кримінально-процесуальним законодавством суд не наділений повноваженнями визнати факт бездіяльності посадових осіб, тому, визнавши бездіяльність заступника прокурора Миколаївської області Ільницького І.В., суд вийшов за межі наданих законом повноважень.

Крім того, з наявних даних убачається, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.08.2012 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 28.08.2012 року, винесені у справі за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора м. Миколаєва при розгляді її заяви про вчинення прокурором Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_7 злочинів за ст. ст. 383, 384 КК України, скасовано з направленням справи на новий судовий розгляд.

Тому рішення судових інстанцій є необґрунтованими і підлягають скасуванню, а справа-направленню на новий судовий розгляд, під час якого має бути враховано наведене у даній ухвалі, перевірені доводи, викладені у касаційній скарзі, та прийнято рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 15 грудня 2012 року про задоволення скарги ОСОБА_5 та визнання неправомірною бездіяльність заступника прокурора Миколаївської області Ільницького І.В. скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.