Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Вільгушинського М.Й.,
суддів: Крижановського В.Я., Мороза М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 29 серпня 2013 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
цим вироком засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
- за ч. 2 ст. 365 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади пов'язанні з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки із штрафом у розмірі 10 000 грн.;
- за ст. 128 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік і 6 місяців;
- за ч. 1 ст. 135 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік і 6 місяців.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади пов'язанні з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки із штрафом у розмірі 10 000 грн.
На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_1 призначено додаткове покарання у виді позбавлення спеціального звання старший лейтенант міліції.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2013 року вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 травня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 доводить, що призначене йому покарання не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу внаслідок суворості. Посилається на те, що при призначенні покарання суд недостатньо врахував, що він визнав вину, щиро кається у вчинених злочинах, добровільно відшкодував завдану злочинами матеріальну шкоду. Просить судові рішення щодо нього змінити, звільнивши від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку.
Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що немає підстав для відкриття провадження з мотивів, наведених у касаційній скарзі.
Засудженим не оскаржуються правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 365, ч.1 ст. 135, ст. 128 КК України.
З вироку убачається, що при призначенні ОСОБА_1 покарання судом ураховано тяжкість вчинених злочинів, дані про засудженого та пом'якшуючі покарання обставини, у тому числі ті, на які посилається останній у касаційній скарзі.
Зокрема суд урахував те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, мав постійне місце проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебував, характеризувався позитивно, повністю відшкодував потерпілому завдані злочином збитки. Пом'якшуючими покарання обставинами визнано: визнання вини та щире каяття ОСОБА_1 у вчиненні злочинів. При обранні ОСОБА_1 виду та розміру покарання суд також зважив і на думку потерпілого, який просив призначити засудженому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Урахувавши тяжкість вчинених злочинів, дані про засудженого та пом'якшуючі покарання обставини, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_1 ст. 75 КК України і призначив йому покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
З огляду на вищевикладене, з мотивів, наведених у касаційній скарзі, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстави для задоволення касаційної скарги засудженого відсутні, а тому відповідно до п.2 ч.2 ст. 428 КПК України підстав для відкриття провадження немає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 428 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 23 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2013 року .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ: М.Й. Вільгушинський В.Я. Крижановський М.А. Мороз