Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Франтовської Т.І.,

суддів Тельнікової І.Г., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора Деруна А.І.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 22 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернівецької області на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 27 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 26 листопада 2012 року:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, раніше не судиму,

засуджено за ч. 3 ст. 191 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форм власності організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 191 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форм власності організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки; ч. 1 ст. 366 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форм власності організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно визначено покарання 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форм власності організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 191 КК України на 4 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форм власності організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки; ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форм власності організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 остаточно визначено покарання 4 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані зі здійсненням на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форм власності організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від призначеного основного покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України;

За вироком суду в період часу з червня по серпень 2010 року в м. Заставна ОСОБА_3, перебуваючи на посаді заступника директора з питань навчально-тренувальної роботи ДЮСШ м. Заставна, попередньо домовившись з директором цієї спортивної школи ОСОБА_5, заступником директора цього ж закладу з адміністративно-господарської роботи ОСОБА_2, тренером та інструктором-методистом ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах останньої та достовірно знаючи, що вона відсутня на робочому місці, вчинили службове підроблення шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до табелів обліку робочого часу працівників за червень 2010 року від 17 червня 2010 року та за серпень 2010 року від 19 серпня 2010 року і в табелі обліку робочого часу тренерів-викладачів Заставнівської ДЮСШ за червень 2010 року від 21 червня 2010 року та за серпень 2010 року від 20 серпня 2010 року, які є офіційними документами, про перебування ОСОБА_1 на роботі. Вказані дії стали підставою для незаконного нарахування ОСОБА_1 заробітної плати на загальну суму 2405,64 гривень. Дані кошти вона привласнила та розтратила шляхом зняття готівки з карткового рахунку, який був відкритий для нарахування їй заробітної плати, та передачі коштів в подальшому директору ДЮСШ м. Заставна ОСОБА_5

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 27 лютого 2013 року цей вирок в частині засудження ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 191 КК України - скасовано, закрито провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю в їх діях складу злочину.

Ухвалено звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК Українина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підставі п. "є" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011 року.

В решті вирок суду залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд, зазначаючи про безпідставне скасування вироку щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині їх засудження за ч. 3 ст. 191 КК України та закриття кримінальної справи апеляційним судом. Вказує, що допущено неправильне застосування кримінального закону і у порушення вимог КПК України (1001-05) 1960 року суд закрив кримінальне провадження, а не кримінальну справу.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, з урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні з дотриманням норм кримінально-процесуального закону.

Зокрема, показаннями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо фактичних обставин ними вчиненого; копією наказу, згідно якого вони були призначені відповідальними за ведення табелю відпрацьованих годин адмінперсоналу та тренерів- викладачів ДЮСШ міста Заставна; посадовими інструкціями; висновками почеркознавчих експертиз про підписання табелів обліку робочого часу ОСОБА_3 і ОСОБА_2

Дійшовши обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд дав правильну юридичну оцінку цим діям, кваліфікувавши їх за ч. 1 ст. 366 КК України.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку та частково провівши судове слідство, апеляційний суд на підставі пункту "є" ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08.07.2011 року звільнив ОСОБА_3 і ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України. В цій частині рішення апеляційного суду відповідає вимогам закону і прокурором не оскаржується.

Також апеляційна інстанція скасувала вирок в частині засудження ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 191 КК України, справу закрила за відсутністю в їх діях складу злочину.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, в якому проведено ретельний аналіз доводів апеляцій щодо відсутності складу злочину в діях вказаних осіб. Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 191 КК України спростовано дослідженими доказами, які свідчать про те, що зазначені особи не є суб'єктами цього злочину. Тому вирок в цій частині обґрунтовано скасовано, а справу закрито. Підстав для перегляду висновків апеляційного суду в цій частині у колегії суддів касаційної інстанції немає.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції істотних порушень кримінально-процесуального закону у справі не допущено, підстав для скасування постановленого щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 судового рішення за доводами касаційної скарги прокурора не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України від 28 грудня 1960 року № 10-0105 (в редакції Закону від 18 вересня 2012 року № 5290-VI (5290-17) ), п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) від 13 квітня 2012 року № 4651-VI, колегія суддів,

Касаційну скаргу заступника прокурора Чернівецької області залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 27 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без зміни.