5-3350км13 Про незаконне придбання з метою збуту наркотичних засобів та надання приміщення для вживання наркотичних засобів - 22.08.2013 Прийняття

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 22 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого та його захисника ОСОБА_1 на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 10 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 18 січня 2013 року.

Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 10 жовтня 2012 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є власністю засудженого; ч. 1 ст. 317 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно визначено покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є власністю засудженого.

Вирішено питання про судові витрати та речові докази.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 18 січня 2013 року вирок суду залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він, маючи умисел на надання приміщення для вживання наркотичних засобів у серпні 2011 року в гаражі, розташованому у дворі будинку АДРЕСА_1, помістив самостійно виготовлене пристосування для вживання наркотичного засобу - канабісу. В період часу з серпня 2011 року до 10 лютого 2012 року, неодноразово, безоплатно, надавав приміщення гаражу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 для незаконно вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу шляхом паління.

24 січня 2012 року в денний час, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту і незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, з корисливих спонукань, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України, перебуваючи в м. Лисичанську, у невстановленої особи, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою в перерахунку на суху речовину 3,2 грами, який незаконно зберігав при собі, та в цей же день, приблизно о 16 годині по АДРЕСА_1 незаконно збув ОСОБА_8

4 лютого 2012 року у вечірній час, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту і незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, з корисливих спонукань, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 317 КК України, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, незаконно, у невстановленої особи повторно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс загальною масою в перерахунку на суху речовину 19,72 грама, який незаконно зберігав за вказаною адресою.

10 лютого 2012 року близько 9 години, ОСОБА_2 біля будинку АДРЕСА_1 повторно незаконно зберігав при собі і незаконно збув ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою в перерахунку на суху речовину 2,1 грама.

У цей же день, в період часу з 17 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв., в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 17,62 грама, який ОСОБА_2 незаконно придбав і зберігав з метою збуту повторно.

У касаційних скаргах, які аналогічні за своїм змістом, засуджений та його захисник ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону і неправильне застосування кримінального закону, поставили питання про скасування судових рішень з направленням справи на нове розслідування. Вказують про порушення принципу змагальності сторін, права на захист. Зазначають, що оперативні закупки проведені з порушенням вимог закону, а здобуті під час досудового слідства докази не можна визнати допустимими. Засуджений також наголошує, що суди не дали оцінки тим обставинам, що показання понятих є сумнівними через їхню залежність від працівників міліції, бо ці особи раніше судимі, фігурують у багатьох інших справах.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, обговоривши їх доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляції, короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у судовому засіданні, і докладні мотиви прийнятого судом рішення. В ухвалі повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними у справі доказами всі доводи апеляцій і на них дана вичерпна відповідь, а у разі залишення апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Захисник засудженого ОСОБА_9 і сам засуджений ОСОБА_2 порушували питання про скасування вироку, зокрема, з мотивів істотного порушення кримінально-процесуального закону, в тому числі під час проведення оперативних закупок, виконання процесуальних дій за участю осіб, які раніше судимі, перебувають на обліку і є залежними від працівників міліції, порушення права ставити запитання свідкам обвинувачення, що перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне рішення.

Залишаючи апеляції захисника і засудженого без задоволення, апеляційний суд з достатньою повнотою не перевірив твердження апелянтів, не дав вичерпних відповідей на усі доводи апеляцій, не навів в ухвалі переконливих підстав прийняття такого рішення.

Також під час апеляційного перегляду вироку не було враховано практику Європейського суду з прав людини, що застосовується при розгляді справ як джерело права, відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Так у справі "Тейксера де Кастро проти Португалії" (рішення від 9 червня 1998 року) Європейський суд зазначив, що використання негласних агентів має бути обмеженим і забезпеченим гарантіями навіть у справах, пов'язаних із боротьбою з торгівлею наркотиками. Хоча зростання організованої злочинності, безсумнівно, зумовлює застосування відповідних заходів, право на справедливий розгляд залишається на першому місці і не може бути принесене в жертву доцільності. Загальні вимоги справедливості, що містяться у ст. 6 Конвенції, застосовуються у провадженнях щодо всіх кримінальних справ: від найпростіших до найбільш заплутаних. Суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання (спонукання) з боку поліції. Відповідно до цього ж рішення, якщо злочин вчинено значною мірою в результаті дій працівників поліції, які певним чином спровокували кримінальну діяльність і вона за інших обставин могла і не відбутися, така ситуація однозначно впливає на об'єктивність розгляду справи в суді. У даній справі Європейський суд визнав порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 засуджений серед іншого за незаконне придбання, зберігання з метою збуту і збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинені повторно. Висновки суду про вчинення цих дій ОСОБА_2 ґрунтуються на даних оперативної закупівлі та результатах обшуку його житла. Здійснення збуту наркотичних засобів засудженим обидва рази відбувалося під контролем міліції особі під псевдонімом ОСОБА_8

Свою винуватість у збуті будь-кому наркотичних засобів, ОСОБА_2 категорично заперечував.

Перевіряючи доводи апеляцій про скасування вироку з підстав невідповідності вироку фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового і судового слідства, апеляційний суд з достатньою повнотою не перевірив доводи апеляцій щодо недопустимості доказів, отриманих внаслідок порушення Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12) , не з'ясував чи було заведено оперативно-розшукову справу, не перевірив і не надав ґрунтовної відповіді на доводи, викладені в апеляції засудженого і його захисника щодо участі у важливих процесуальних діях осіб раніше судимих, у тому числі за злочини у сфері незаконного обігу наркотиків, які відбувають покарання і контролюються міліцією.

Як встановив суд, оперативна закупівля 10 лютого 2012 року була проведена близько 9 години.

Переглядаючи справу за апеляціями, апеляційний суд не звернув уваги на наявність у розпорядженні органу досудового слідства постанови суду від 3 лютого 2012 року про надання дозволу на проникнення і проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 (а. с. 37) і проведення обшуку, згідно протоколу обшуку (а. с. 39) з 17 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв. 10 лютого 2012 року.

Обставини, за яких ОСОБА_2 збував наркотики, у поєднанні з відсутністю даних про притягнення його до адміністративної і кримінальної відповідальності у минулому, з огляду на практику застосування рішень Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції залишив без оцінки.

На думку колегії суддів, формальний перегляд в апеляційному порядку справи щодо ОСОБА_2, порушив право учасників процесу на об'єктивний, неупереджений розгляд справи в апеляційному суді.

Враховуючи викладене, касаційні скарги засудженого та його захисника ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню.

Під час нового розгляду справи в апеляційному порядку суд повинен ретельно, а у разі необхідності шляхом проведення судового слідства у необхідному обсязі, співставити зібрані в справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, перевірити доводи апеляцій учасників процесу, а також інші доводи касаційних скарг засудженого та його захисника, прийняти законне і обґрунтоване рішення.