Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Пойди М.Ф.,суддів: Квасневської Н.Д., Швеця В.А.,з участю прокурора засудженогозахисника Саленка І.В.,ОСОБА_5 ОСОБА_6розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5, його захисника ОСОБА_6, прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілої ОСОБА_7 на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 11 квітня 2013 року, -

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 21 грудня 2012 року

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2006 року за ст. 186 ч.2, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці; постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 08.10.2008 року звільненого умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 15 днів.

-засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 2 роки.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 10.10.2012 року, близько 24:00 год., перебуваючи біля буд. № 25 по вул. Чубаря в м. Вінниці, побачив раніше малознайому йому ОСОБА_7, яка йдучи розмовляла по мобільному телефону, марки "Нокіа 1800". Побачивши мобільний телефон, у ОСОБА_5 виник прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна - мобільного телефону ОСОБА_7 Реалізовуючи свій злочинний намір, переслідуючи мету легкої наживи, з корисливих спонукань, маючи на меті матеріально збагатитись, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 та, вхопивши її за шию, підпер до паркану і відчинивши замок лівої кишені куртки дістав мобільний телефон марки "Нокіа 1800", вартістю 350 грн. з сім-картою оператора мобільного зв'язку. ОСОБА_7, намагаючись завадити злочинним діям ОСОБА_5, почала голосно кликати на допомогу, однак ОСОБА_5, маючи на меті припинити крик потерпілої, наніс удар долонею лівої руки в обличчя ОСОБА_7

Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 380 грн.

Вироком апеляційного суду вирок місцевого суду скасовано в частині міри покарання.

Постановлено новий вирок, яким призначено ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційних скаргах засуджений, його захисник та потерпіла ОСОБА_7 посилаються на неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. При цьому вказують, що ОСОБА_5 має на утриманні малолітню дитину, повністю відшкодував матеріальну шкоду, щиро покаявся у вчиненому. Крім того, потерпіла зазначає, що не має до ОСОБА_5 претензій морального та матеріального характеру та в судах попередніх інстанцій просила не позбавляти його волі. Просять вирок апеляційного суду скасувати, а вирок місцевого суду залишити без зміни.

У касаційній скарзі прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, істотні порушення кримінально-процесуального закону. При цьому вказує, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано призначено покарання більш м'яке покарання (4 роки 3 місяці позбавлення волі), ніж просив прокурор в апеляції (на 2 місяці більше). Зазначає, що апеляційним судом помилково не проводилось судове слідство. Просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, вислухавши засудженого та його захисника, які підтримали свої касаційні скарги, а також скаргу потерпілої; доводи прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, крім доводів про непроведення судового слідства; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого ОСОБА_5, його захисника та потерпілої ОСОБА_7 підлягають задоволенню, а скаргу прокурора слід залишити без задоволення.

Правильність кваліфікації дій засудженого в касаційних скаргах не оспорюється.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Ці вимоги закону суд апеляційної інстанції не виконав і не обґрунтував у мотивувальній частині вироку свій висновок про неможливість виправлення засудженого ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства належним чином.

Так, при призначенні покарання ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції недостатньо врахував дані про його особу та пом'якшуючі покарання обставини: наявність на утриманні малолітньої дитини, повне відшкодування матеріальної шкоди, щире каяття у вчиненому. Крім того, потерпіла зазначала, що не має до ОСОБА_5 претензій морального та матеріального характеру та в судах попередніх інстанцій просила не позбавляти його волі.

За наведених обставин колегія суддів зазначає, що вирок апеляційного суду підлягає зміні, засуджений - звільненню від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та звільненню з-під варти в залі суду.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_5, його захисника ОСОБА_6, та потерпілої ОСОБА_7 - задовольнити.

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, - залишити без задоволення.

Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 11 квітня 2013 року щодо ОСОБА_5 - змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного за ч. 2 ст. 186 КК України, з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.

Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п. п. 2,3 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без

дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну

місця проживання або роботи.

Звільнити ОСОБА_5 з-під варти негайно.

В решті вирок залишити без зміни.