Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Зубара В.В., Леона О.І.,

з участю прокурора Сорокіної О.А.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19 лютого 2013 року.

Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2012 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 185 КК на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 112 900 грн. на відшкодування матеріальних збитків та 10 000 грн. моральної шкоди.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за скоєння злочинів за таких обставин.

13 жовтня 2011 року приблизно о 16:50 ОСОБА_2 перебуваючи поблизу приватного підприємства, що розташоване за адресою: м. Коростишів, вул. Р. Люксембург 83-А, таємно викрав з автомобіля "Тоyota Camry" майно ОСОБА_4 на загальну суму 3880 грн.

03 квітня 2012 року приблизно о 12:50, перебуваючи на території Коростишівської ЦРЛ за адресою: м. Коростишів, вул. К. Маркса,56 повторно таємно викрав з автомобіля "Ssang - Yong Corando" майно ОСОБА_5 на загальну суму 2 438 грн.

Крім того, в цей же день приблизно о 16:00 годині ОСОБА_2, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою в м. Житомирі поблизу будинку № 34 по вул. Корольова з автомобіля "Фольцваген Тігуан", повторно таємно викрали майно ОСОБА_3 на загальну суму 112900 грн, заподіявши потерпілій значну матеріальну шкоду.

Також, 19 квітня 2012 року, приблизно о 16:00 ОСОБА_2, в смт Черняхів з автомобіля марки " Міцубіші Паджеро" таємно, повторно викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 4541 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 19 лютого 2013 року вирок районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник посилається на неповноту досудового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. При цьому просить змінити вирок та ухвалу, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 по епізоду крадіжки майна ОСОБА_3 з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 зазначеної статті, шляхом виключення кваліфікуючої ознаки - значна сума викраденого. Також захисник просить пом'якшити призначене засудженому покарання, врахувавши обставини, які його пом'якшують Поміж іншого, просить цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково, зменшивши суму матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника на підтримку поданої ним касаційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 398 КПК 1960 року, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370- 372 КПК 1960 року. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Як видно із змісту касаційної скарги захисника, останній фактично посилається на неповноту досудового слідства, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частинами 1 та 2 ст. 185 КК, за обставин встановлених судом, у касаційній скарзі захисником не оспорюються.

Що стосується посилань захисника про невірну кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, то вони є необґрунтованими.

Як встановив суд, ОСОБА_2 за попередньою змовою з невстановленою особою з автомобіля викрали майно потерпілої ОСОБА_3, у тому числі гроші в розмірі 110450 грн. Місцевий суд ретельно перевірив твердження засудженого про викрадання лише 10 000 грн та обгрунтовано визнав їх безпідставними, навівши у вироку мотиви свого рішення.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 вирішено з дотриманням вимог ст. 328 КПК 1960 року і підстав для зміни чи скасування вироку в цій частині колегія суддів не вбачає.

Апеляційний суд розглянувши справу за апеляцією захисника перевірив викладені у ній доводи, за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, й визнав їх безпідставними, навівши у своїй ухвалі докладні мотиви такого висновку. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року.

Призначаючи засудженому покарання, суд взяв до уваги тяжкість вчинених злочинів, дані про особу ОСОБА_2 та прийшов обґрунтованого висновку про необхідність обрання йому покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд призначив засудженому надмірно суворе покарання, без урахування в повній мірі всіх обставин справи та даних про його особу.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 раніше не судимий, є інвалідом дитинства, вину у скоєні злочинів визнав, щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, відшкодував збитки потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_7, частково - потерпілому ОСОБА_6 Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за можливе змінити судові рішення та пом'якшити засудженому покарання.

Керуючись статтями 394- 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХI "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 19 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК - до 3 років, за ч. 2 ст. 185 КК - до 2 років.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

В решті судові рішення залишити без зміни.