Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Cолодкова А.А.,

суддів Животова Г.О., Колесниченка В.М.,

розглянувши 20 серпня 2013 року в м. Києві касаційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 5 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 3 червня 2013 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області на вказаний вирок,

Вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 5 квітня 2013 року затверджено угоду про примирення між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та засуджено

ОСОБА_1, 1977 року народження, громадянку України, не судиму,

за ч. 2 ст. 191 КК України з призначенням узгодженого сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Вирішено питання про речові докази.

Ухвалою судді Апеляційного суду Київської області від 3 червня 2013 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 5 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1.і призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та незастосування кримінального закону, який підлягав застосуванню.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши відповідність скарги вимогам статей 424- 427 КПК України та додані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що підстав для відкриття касаційного провадження немає з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 394 КПК України обсяг оскарження вироку суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим є обмеженим. Прокурор має право оскаржити вирок, винесений на підставі угоди про визнання винуватості виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Саме цією нормою процесуального права керувався апеляційний суд, ухвалюючи рішення про відмову у відкритті провадження заступника прокурора Тернопільської області на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 5 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1

Крім того, у касаційному порядку, виходячи з положень п. 3 ч. 3 ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, та затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Виходячи з наведеного, та зважаючи на положення статей 424 та 469 КПК України, прокурор наділений правом на касаційне оскарження судових рішень на підставі угоди про визнання винуватості (вироку суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на цей вирок) виключно з підстави призначення судом менш суворого покарання, ніж узгоджене сторонами угоди.

Оскарженню прокурором у касаційному порядку з інших підстав вирок суду не підлягає.

Суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 428 КПК України постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити прокурору у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 5 квітня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 3 червня 2013 року щодо ОСОБА_1.