Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Пойди М.Ф.,суддів: Квасневської Н.Д., Швеця В.А.,за участю прокуроразасудженого Саленка І.В. ОСОБА_5 розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 серпня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02 жовтня 2012 року, -

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2012 року

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина Російської Федерації,

раніше не судимого,

-засуджено за ч.3 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;

-за ч.4 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

За вироком суду, на початку грудня 2011 року, більш точної дати в ході слідства не встановлено, громадянин Російської Федерації ОСОБА_5, бажаючи отримати підроблене посвідчення співробітника Генеральної прокуратури України на його ім'я, з метою його подальшого використання, перебуваючи на території ринку "Привоз", (вул. Привізна, 7 у м. Одесі), вступив у злочинну змову з невстановленою слідством особою, для виготовлення зазначеного посвідчення. ОСОБА_5 передав невстановленій слідством особі необхідний для виготовлення посвідчення співробітника Генеральної прокуратури України фотознімок з його зображенням, а також повідомив свої анкетні дані.

Приблизно в кінці грудня 2011 року, більш точної дати в ході слідства не встановлено, ОСОБА_5 отримав від невстановленої слідством особи посвідчення співробітника Генеральної прокуратури України № НОМЕР_1 з внесеними до нього завідомо підроблениими відомостями про те, що він є слідчим з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України, зі спеціальним званням молодший радник юстиції, після чого став зберігати при собі з метою подальшого використання.

Крім того, приблизно в грудні 2011 року, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_5, маючи умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, перебуваючи на території ринку "Привоз", розташованому в м. Одесі, за попередньою змовою з невстановленою слідством особа, незаконно виготовив посвідчення співробітника Генеральної прокуратури України № НОМЕР_1 з внесенням до нього завідомо підроблених відомостей, після чого став зберігати при собі з метою подальшого використання.

10.02.2012 року, близько 09 год. співробітниками міліції, на проспекті Гагаріна в м. Одесі, було зупинено автомобіль марки "Порш Кайєн", під керуванням громадянина Російської Федерації ОСОБА_5, який у якості документа, що посвідчує його особу пред'явив завідомо підроблений документ -посвідчення співробітника Генеральної прокуратури України № НОМЕР_1, виданого на ім'я останнього.

В апеляційному порядку вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону - ст. 75 КК України, що потягло за собою призначення покарання, що не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. При цьому вказує, що засуджений ніде не працює, що викликає сумнів в наявності на його утриманні малолітньої дитини. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, вислухавши доводи прокурора, який підтримав касаційну скаргу; засудженого ОСОБА_5, який просив судові рішення залишити без зміни; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Правильність кваліфікації дій та доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину в касаційній скарзі не оскаржується.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Ці вимоги закону суд першої інстанції, з яким вірно погодився апеляційний суд, виконав і обґрунтував у мотивувальній частині вироку свій висновок про можливість виправлення засудженого ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства належним чином, правильно застосувавши кримінальний закон - ст. 75 КК України.

Так, суд належним чином оцінив та врахував характер та ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5 злочинів та дані про його особу, який раніше не судимий; послався на обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 (щире каяття та наявність на утриманні малолітньої дитини); відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Колегія суддів зазначає про непідтвердження матеріалами справи посилання прокурора на те, що засуджений ОСОБА_5 ніде не працює, оскільки з договору про сумісну діяльність та передачу права управління проектом від 01 травня 2012 року вбачається, що засуджений працевлаштований на фірмі ВАТ "Істок ЛТД".

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, які могли стати підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

З урахуванням наведеного, судові рішення щодо ОСОБА_5 слід залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - залишити без задоволення.

Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 02 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_5 - залишити без зміни.