Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Солодкова А.А., Колесниченка В.М.,

12 серпня 2013 року у м. Києві ознайомившись з касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 5 липня 2013 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2013 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодноразово судимого, останній раз 04.06.2003 за ч. 3 ст. 289 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 03.12.2009 умовно-достроково на 2 роки 5 місяців 12 днів, громадянина України,

за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 5 липня 2013 року вказаний вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого через м'якість та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Апеляційний суд ретельно перевірив доводи апеляційної скарги прокурора та, у відповідності до вимог ст. 419 КПК України, вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано залишив без зміни вирок суду першої інстанції.

При цьому, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 дотримався вимог ст. ст. 65- 67 КК України, оскільки врахував тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого, який позитивно характеризується за місцем проживання, працює, проживає у цивільному шлюбі в якому утримує й виховує неповнолітнього ОСОБА_2, має на утриманні матір похилого віку, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

Обґрунтовуючи свої доводи про незаконність такого рішення, прокурор не наводить переконливих даних, які б спростували вищезазначені висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 5 липня 2013 року щодо ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.