Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Літвінова Є.В.суддів:Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.,

розглянувши в судовому засіданні 07 серпня 2013 року у м. Києві касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2013 року у кримінальному провадженні № 0112/5471/2012,

ОСОБА_4 звернувся до Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 19.12.2008 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 121, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років 6 місяців.

Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 16 січня 2013 року вказану заяву повернуто засудженому ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що у заяві не зазначено обставин, що могли вплинути на судове рішення (вирок), але не були відомі та не могли бути відомі суду і засудженому під час судового розгляду, та не наведено обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2013 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 16.01.2013 року - без зміни. Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим та у апеляційній скарзі, засуджений не наводить обставин, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі суду при постановленні вироку, а фактично оскаржує вирок, посилаючись на докази, які містяться у матеріалах справи та були предметом розгляду у суді першої та апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (та застосувати п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК України.). При цьому посилається на те, що явка з повинною незаконна та не відповідає дійсності, оскільки була написана під фізичним та психологічним тиском працівників міліції. Крім того, не були допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які могли б підтвердити його непричетність до скоєного злочину.

В доповненнях до касаційної скарги засуджений ОСОБА_4 вказує на те, що свідок ОСОБА_5 неодноразово звертався до Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим з заявами про його допит в судовому засіданні з метою дачі правдивих показів щодо його непричетності до скоєного злочину, з урахуванням того, що раніше дані їм покази не відповідають дійсності і дані під тиском працівників міліції, проте вказані заяви були проігноровані.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 459 КПК України нововиявленими можуть бути визнані такі обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Як вбачається з касаційної скарги та копії судового рішення, що оскаржується, засуджений ОСОБА_4 не навів обставин, які не були відомі суду при постановленні вироку проте могли вплинути на судове рішення, а фактично висловив особисту незгоду з вироком суду, вказував на непричетність його до інкримінованого йому злочину, застосування з боку працівників міліції недозволених методів слідства. При цьому засуджений посилався виключно на ті обставини, які були відомі суду та йому самому під час розгляду кримінальної справи.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги заявника та залишаючи ухвалу суду першої інстанції без зміни, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що по даній справі необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 травня 2013 року у кримінальному провадженні № 0112/5471/2012.