Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису,

за касаційною скаргою Територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року,

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису Територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області № 12-25-164/0043-36 від 14 червня 2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновків про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем.

4 червня 2013 року старшим слідчим СВ Новопсковського РВ ГУМВС прийнято постанову у кримінальному провадженні № 10000469 провести перевірку з питань додержання законодавства про працю та зайнятість, в частині легалізації найманої праці приватним підприємцем ОСОБА_2, магазин якої розташований за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із надходженням від громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяв про те, що приватний підприємець ОСОБА_2 використовує працю їх як продавців без укладення трудових договорів.

Вказана постанова супровідним листом була спрямована до Територіальної державної інспекції з питань праці в м. Луганську. Інші документи правоохоронним органом відповідачу не надсилались.

10 червня 2013 року Територіальною державною інспекцією з питань праці у Луганській області прийнято наказ № 192 про проведення позапланової перевірки додержання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_2

14 червня 2013 року відповідачем складено направлення на проведення позапланової перевірки з питань додержання законодавства про працю, яке 14 червня 2013 року було вручено позивачу під підпис.

В той же день, головним державним інспектором праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Луганській області Оробцовою О.В. проведено перевірку і складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 12-25-164/0043, в якому зазначений висновок: ФОП ОСОБА_2 та громадяни ОСОБА_3 і ОСОБА_4 протягом року до 29 травня 2013 року перебували у трудових відносинах, однак трудовий договір між ними не укладався, податки не сплачувались, записи у трудових книжках відсутні, вказане свідчить по порушення вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, частини 2 статті 48 КЗпП України.

14 червня 2013 року, державним інспектором внесено припис № 12-25-164/0043-36, яким зобов'язано позивача привести у відповідність трудові відносини з громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4, починаючи з 2012 року по 29 травня 2013 року, привести у відповідність ведення табельного обліку робочого часу, привести у відповідність Правила внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до вимог статті 29 КЗпП України.

Процедура проведення відповідачем перевірок встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 2 липня 2012 року № 390 (z1291-12) (далі - Порядок № 390).

Пункт 3 Порядку № 390 (z1291-12) визначає, що інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) . Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 390 (z1291-12) за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що інспектором праці в ході перевірки достовірно встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4, знаходились з ФОП ОСОБА_2 в трудових відносинах.

Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком, та прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог з огляду на те, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного припису.

Колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції правильним, оскільки як вбачається з матеріалів справи, державним інспектором праці при проведенні позапланової перевірки аналізувались лише пояснення ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які були надані в рамках кримінального провадження слідчому, та ксерокопії яких опинились у інспектора праці. Інші документи відповідач не досліджував, додаткову інформацію не отримував.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Територіальної державної інспекції з питань праці у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.