ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 грудня 2015 року м.Київ К/800/7668/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
секретар судового засідання - Ярош Д.В.,
за участю
представника позивача - Трещова А.О.,
представник відповідача не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року
у справі № 826/14937/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області
про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафу
за правопорушення в галузі захисту прав споживачів,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення в галузі захисту прав споживачів.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано.
Прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області при проведенні позапланової перевірки магазину "Ельдорадо" ТОВ "Дієса" за адресою: м.Умань, вул.Паризької комуни, 31 визнано протиправними. Постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про накладення штрафних санкцій від 05.12.2013 року № 222 і № 223 скасовано.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності товариством своїх вимог, оскільки в процесі розгляду справи не встановлено порушень Інспекцією вимог чинного законодавства під час проведення позапланової перевірки, натомість ТОВ "Дієса" здійснювало реалізацію продукції без необхідної, доступної та своєчасної інформації. Отже, постанова про накладення штрафних санкцій на товариство є законною та обґрунтованою.
При скасуванні рішення суду першої інстанції та ухваленні нового, суд апеляційної інстанції вказав на протиправність дій посадових осіб інспекції щодо проведення позапланової перевірки магазину товариства на підставі згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, що відповідно, вказує на неправомірність складання ним за її результатами оскаржуваних постанов про накладення на товариство штрафних санкцій, а також на необхідність їх скасування.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 листопада 2014 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" надало свої додаткові пояснення на касаційну скаргу в яких наголошувало на відповідності судового рішення апеляційної інстанції обставинам справи та вимогам законодавства України, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса", а саме, магазину "Ельдорадо" за адресою: м.Умань, вул.Паризької комуни, 31, за результатами якої складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 29 листопада 2013 року № 0000286.
Підставою для проведення перевірки магазину товариства стало звернення Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району м.Києва про порушення суб"єктом господарювання вимог законодавства та згода Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю від 26.11.2013 року № 03/7-11097-2013.
Як висновок проведеної перевірки встановлено реалізацію непродовольчих товарів у кількості 38 найменувань без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію на загальну суму 55047,40 грн., чим порушено вимоги частини 1 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів".
На підставі вищезазначених висновків Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області винесено припис від 29 листопада 2013 року із зобов'язанням усунути порушення, встановлені в акті перевірки, а саме, у строк до 04 грудня 2013 року забезпечити наявність доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.
За результатами розгляду Акта перевірки інспекцією прийнято постанови про накладення стягнень від 05 грудня 2013 року № 223 та № 222, згідно яких за реалізацію непродовольчих товарів у кількості 38 найменувань без необхідної, доступної, достовірної на позивача накладено штраф у розмірі 16840,88 грн. та за невиконання вимог припису про усунення порушень, встановлених в акті перевірки від 29 листопада 2013 року № 0000286 на позивача накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено право об'єднань споживачів сприяти відповідним державним органам у здійсненні контролю за якістю продукції та обслуговування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів", спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Держспоживінспекція та її територіальні органи в межах наданих їм повноважень у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти суб'єкти господарювання сфери торгівлі і послуг.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про захист прав споживачів", однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.
У відповідності до частини 1 статті 24 Закону України "Про захист прав споживачів", з метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об'єднуватися у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини першої статті 24 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.
Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району м.Києва має право звертатися до Держспоживінспекції, а остання зобов'язана відреагувати на таке звернення в межах наданих їй повноважень.
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 28 квітня 2015 року у справі № 21-65а15, яка в силу положень частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про законність проведеної Інспекцією перевірки магазину ТОВ "Дієса" по вулиці Паризької комуни, 31 в м.Умані, оскільки підставою для її проведення слугувало звернення об'єднання споживачів та Держспоживінспекція України повинна була відреагувати на нього.
Стосовно фактичної сторони виявлених порушень статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів", колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.
Як визначено пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).
Згідно статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Інформація про продукцію повинна містити:
1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;
3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;
6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності.
7) дату виготовлення;
8) відомості про умови зберігання;
9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Щодо продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.
Відповідно до пункту 7 частини 23 статті 23 Закону "Про захист прав споживачів", у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Системно аналізуючи наведені норми, суд касаційної інстанції наголошує, що споживач має право на одержання інформації про продукцію, яка повинна бути забезпечена суб'єктом господарювання у сфері торговельного обслуговування. За ненадання інформації про продукцію передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
Інспекцією під час проведення перевірки встановлено реалізацію товариством товару за відсутності будь-якого маркування у будь-якій наочній формі.
Враховуючи, що ТОВ "Дієса" допустило правопорушення у сфері захисту прав споживачів, а саме, реалізовувалася продукція за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про неї, прийняття Інспекцією постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", є правомірним.
З урахуванням положень вищенаведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи.
Відповідно статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційним адміністративним судом скасоване вірне по суті рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області - задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року - скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 листопада 2014 року - залишити в силі.
ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: