Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.,суддів: за участю прокурора захисника Суржка А.В., Кравченка С.І., Сорокіної О.А., ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 липня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді справи апеляційним судом, на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 січня 2013 року.

Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 31 жовтня 2012 року.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимостей,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Вирішено питання щодо речових доказів відповідно до вимог ст. 81 КПК України 1960 року.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 29 грудня 2010 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вулиці Лесі Українки в с. Литвинівка Вишгородського району Київської області, біля домогосподарства №108, підійшов до ОСОБА_7, яка йшла по вулиці і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито заволодів її мобільним телефоном з навушниками загальною вартістю 530 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 січня 2013 року вирок місцевого суду змінено.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

На підставі п.п.2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_6 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтись для реєстрації.

В решті вирок суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Вказує на неправильне застосування кримінального закону, зокрема ст. 75 КК України, та на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину особі засудженого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, захисника, який просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни, обговоривши викладені в скарзі доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій в касаційній скарзі не оспорюється.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Вирішуючи питання про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд також повинен враховувати тяжкість вчиненого злочину, особу винного та дотримуватися загальних принципів встановлених законом щодо призначення покарання.

Приймаючи рішення про зміну вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання щодо ОСОБА_6 апеляційний суд вказаних вимог закону не дотримався.

Зокрема, не було належним чином враховано те, що ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні умисного насильницького злочину, який відповідно до ст. 12 КК є тяжким злочином, за наявності обставини, яка обтяжує покарання, такої як вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Висновок колегії суддів апеляційного суду про наявність по справі обставини такої, як відшкодування завданої потерпілій шкоди є безпідставним, оскільки як убачається з матеріалів справи майно потерпілої, яким заволодів ОСОБА_6, було виявлено та вилучено у нього працівниками міліції.

Визнання ОСОБА_6 своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, які апеляційний суд обґрунтовано визнав наявними по справі, а також дані про особу ОСОБА_6, у даному випадку не дають достатніх підстав для застосування ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що викладені в касаційній скарзі доводи прокурора про неправильне застосування судом апеляційної інстанції кримінального закону, внаслідок чого призначене йому покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, є обґрунтованими. Тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.

Разом із тим, якщо за результатами цього розгляду не будуть встановлені інші обставини, які можуть вплинути на висновки суду щодо покарання, то призначене ОСОБА_6 покарання з застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 394- 396, 398 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4025-17) 2012 року, колегія суддів,-

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 січня 2013 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.