Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М., суддів: Суржка А.В., Кравченка С.І.,за участю прокурора Саленка І.В., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 червня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь при розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Керченського міського суду АР Крим від 8 листопад 2012 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 15 січня 2013 року.

Вироком Керченського міського суду АР Крим від 8 листопад 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого:

1) 25 січня 2006 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 680 грн.;

2) 17 червня 2008 року Керчнським міським судом за ч.2 ст. 186, ст. 71 КК на 4 роки 6 місяців позбавлення волі зі штрафом у розмірі 680 грн., звільненого від подальшого відбування покарання на підставі постанови Керченського міського суду від 12 квітня 2011 року умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 6 днів,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки за покладенням обов'язків у передбачені ст. 76 КК України.

Вирішено питання щодо речових доказів відповідно до ст. 81 КПК України 1960 року.

Згідно вироку суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, 23 вересня 2012 року близько 11 години, під сходами біля входу до будинку АДРЕСА_1 шляхом присвоєння знайденого, без мети збуту, незаконно придбав медичний шприц об'ємом 10 мл з особливо-небезпечним наркотичним засобом - "опієм ацетильованим", після чого переніс його на пустир, розташований за будинком, де був затриманий працівниками міліції. При цьому зазначений наркотичний засіб масою 0,0856 г. було виявлено та вилучено.

Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 15 січня 2013 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд. Вказує на допущене судами неправильне застосування кримінального закону, яке полягало в неправильному застосуванні кримінального закону, а саме ст. 75 КК України внаслідок чого призначене ОСОБА_5 покарання є м'яким.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій ніким із учасників процесу не оспорюється.

При призначенні підсудному ОСОБА_5 покарання суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання. Зокрема, судом враховано те, що ОСОБА_5 раніше судимий та негативно характеризується за місцем проживання. Разом із тим, суд також врахував те, що ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину та має на утриманні матір 1949 року народження. Тому висновок суду про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі та можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням є таким, що не суперечить вимогам закону.

Ті обставини, що ОСОБА_5 раніше судимий, на що прокурор посилається в касаційній скарзі, не спростовує висновок суду про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому наведені у касаційній скарзі прокурора доводи про неправильне застосування ст. 75 КК України та невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого злочину та особі ОСОБА_5 є непереконливими.

Під час розгляду справи в апеляційному суді колегія суддів дала відповіді на всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, а ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

За таких обставин колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Вирок Керченського міського суду АР Крим від 8 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 15 січня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, - без задоволення.

Згідно з оригіналом С.І. Кравченко