Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ланюка М.М.суддів: Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,за участю прокурора Сингаївської А.О., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 червня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 1 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23 серпня 2012 року.

Вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 1 листопада 2010 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

засуджено:

за ч. 1 ст. 366 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади майстра лісу та лісничого строком 1 рік.

за ч. 3 ст. 365 КК України із застосування ст. 69 КК України призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади майстра лісу та лісничого на 1 рік 2 місяці.

за ст. 246 КК України призначено покарання у виді 1 року обмеження волі з конфіскацією незаконно добутого.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на 4 роки з позбавленнм права обіймати посаду майстра лісу та лісничого на 1 рік 2 місяці з конфіскацією незаконно добутого.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки на підставі ст. 76 КК України.

Вирішено питання щодо речових доказів на підставі ст. 81 КПК України 1960 року.

Судом першої інстанції ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 02 квітня 2001 року, обіймаючи посаду майстра лісу майстерської дільниці № 3 державного підприємства "Семенівкарайагролісгосп" та будучи службовою особою з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, 30 грудня 2008 року в адміністративному приміщенні ДП "Семенівкарайагролісгосп", яке розташоване у м. Семенівка пров. Свердлова, 33-а, з метою приховування бездіяльності по отриманню у встановленому законом порядку відстрочення на заготівлю деревини та розроблення лісосіки, що розташована у кварталі № 164 виділ № 4 площею 1,9 га, відведеної для заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування умисно вніс завідомо неправдиві відомості про проведення СПД ОСОБА_7 у грудні 2008 року робіт по вирубці деревини у кварталі № 164 виділ № 4 ДП "Семенівкарайагролісгосп" та заготовленню лісопродукції хлистами об'ємом 125 м куб., засвідчивши в подальшому документ власним підписом. В подальшому, на підставі договору наряду-акту № 16 із внесеними завідомо неправдивими відомостями, начебто заготовлена лісопродукція об'ємом 125 м куб., була оприбуткована райагролісгоспом, хоча насправді такі роботи не проводились і дерева у кількості 187 штук залишились не зрубаними.

У першій половині листопада 2009 року ОСОБА_5 будучи службовою особою з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, перевищуючи свої службові повноваження, умисно, організував та провів незаконну порубку 114 сироростучих та 73 сухостійних дерев у кварталі № 164 виділ № 4 на території Машівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області.

Внаслідок перевищення ОСОБА_5 службових повноважень, відповідно до розрахунку розміру шкоду, заподіяної незаконною порубкою дерев, охоронюваним законом державним інтересам спричинені збитки в сумі 350 164, 81 грн.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 23 серпня 2012 року задоволено заяву прокурора Чернігівської області про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами вироку Семенівського районного суду Чернігівської області від 1 листопада 2010 року.

Вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 1 листопада 2010 року в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 365, ст. 246 КК України скасовано, а провадженні по справі в цій частині закрито за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу злочинів, передбачених за ч. 3 ст. 365, ст. 246 КК України.

Виключено з вироку застосування до засудженого ОСОБА_5 ст. 70 КК України.

Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади майстра лісу та лісничого на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки на підставі ст. 76 КК України.

В решті вирок суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить судові рішення скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та допущеним істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Просить закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ст. 246, ч. 1 ст. 366 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає з наступних підстав.

Відповідпо до ст. 400-7 КПК України 1960 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право подавати Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурор міст Києва і Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області).

ОСОБА_5 звернувся до органів прокуратури з заявою про незаконність його засудження за ст.ст. 246, 365 ч.3 КК України.

На підставі вказаного звернення було призначено розслідування нововиявлених обставин у відповідності з положеннями ст. 400-8 КПК України.

За результатами розгляду заяви прокурора Чернігівської області про перегляд вироку суду щодо ОСОБА_5 апеляційний суд пришов до висновку про необхідність скасування вироку в частині засудження ОСОБА_5 за ст.ст. 246, 365 ч.3 КК України та закриття провадження по справі в цій частині на підставі п.2 ст. 6 КПК України 1960 року.

При цьому суд посилався на рішення господарських судів, які набрали законної сили, та спростовують факт незаконної порубки лісу та наявність заподіяної шкоди.

Посилання захисника в касаційній скарзі на порушення, допущене апеляційним судом, яке виразилось в одночасній зміні та скасуванні вироку районного суду є необґрунтованим, оскільки вирок районного суду скасовано в частині засудження ОСОБА_5 за ст.ст. 246, 365 ч.3 КК України.

Питання про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Семенівського районного суду Чернігівської області від 1 листопада 2010 року щодо ОСОБА_5 в частині засудження за ч.1 ст. 366 КК України в заяві прокурора Чернігівської області перед судом не ставилось, а тому не може бути предметом дослідження.

Вказівка захисника ОСОБА_6 про можливість застосування судом ст. 395 КПК України в цій частині не заслуговують на увагу.

Зважаючи на вищенаведене, розгляд заяви про перегляд вироку Семенівського районного суду Чернігівської області від 1 листопада 2010 року щодо ОСОБА_5 за нововиявленими обставинами відбувся з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому, колегія суддів, підстав для скасування чи зміни ухвали апеляційного суду не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 1 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.