Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів Квасневської Н.Д., Швеця В.А.,за участю прокурора Таргонія О.В., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 червня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року, які постановлені у справі за її скаргою на дії Генерального прокурора України,-

ОСОБА_5 звернулась до суду зі скаргою на дії Генерального прокурора України щодо неприйняття рішення в порядку та строк, передбачені ст. 97 КПК України (1960 р.) за її заявою про проведення дослідчої перевірки щодо виконуючого обов'язки голови Вищої ради юстиції України ОСОБА_6 на предмет наявності чи відсутності в її діях ознак складів злочинів, передбачених статтями 364, 367 КК України.

В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_5 зазначила, що нею 17.11.2010 року направлено Генеральному прокурору України заяву про проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України (1960 р.) щодо виконуючого обов'язки голови Вищої ради юстиції України ОСОБА_6 на предмет наявності чи відсутності в її діях ознак складів злочинів, передбачених ст.ст. 364, 367 КК України.

Однак в порушення вимог ст. 97 КПК України (1960 р.) 06 грудня 2010 року вона отримала відповідь №05/1/1-7842-10 від 01 грудня 2010 року за підписом начальника Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень, що на її думку, суперечить Законам України та Конституції України (254к/96-ВР) .

Крім того, скаржник просила визнати дії Генерального прокурора України у зв'язку із неприйняттям процесуального рішення такими, що суперечать Конституції України (254к/96-ВР) і Законам України та зобов'язати Генерального прокурора України прийняти одне із рішень, передбачених ч.2 ст. 97 КПК України (1960 р.) за результатами розгляду її заяви.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2012 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_5

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року (а.с.157-159) постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 посилається на істотні порушення кримінально-процесуального закону. При цьому вказує, що судові рішення є незаконними, оскільки вважає, що її заява про проведення перевірки щодо виконуючої обов'язки голови Вищої ради юстиції України ОСОБА_6 відповідає вимогам процесуального закону. Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни; перевіривши матеріали, які стали підставою для відмови у задоволенні скарги, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_5, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що її заява не відповідає вимогам ст. 95 КПК України (1960 р.) і по суті не містить конкретних відомостей, що вказували б на об'єктивні ознаки злочину, нібито вчиненого виконуючою обов'язки голови Вищої ради юстиції України ОСОБА_6 Судами також вірно встановлено, що заява ОСОБА_5 містить лише особисту незгоду із відповіддю за підписом виконуючої обов'язки голови Вищої ради юстиції України ОСОБА_6

Такі висновки судів першої і апеляційної інстанцій узгоджуються з ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2012 року, яка відповідно до ст. 403 КПК України (1960 р.) є обов'язковою до виконання.

Колегія суддів також зазначає, що з огляду на системний аналіз норм КПК України (1001-05) (1960 р.) та Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 (v019p710-11) ці рішення є законними та обґрунтованими.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону або неправильного застосування кримінального закону при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, які могли стати підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, судом касаційної інстанції не виявлено.

За таких підстав касаційну скаргу ОСОБА_5 слід залишити без задоволення, а судові рішення без зміни.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року, які постановлені у справі за скаргою ОСОБА_5 на дії Генерального прокурора України - залишити без зміни.