Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів Квасневської Н.Д., Швеця В.А.,за участю прокурора Таргонія О.В., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 червня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 жовтня 2012 року,-

Вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 жовтня 2012 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України,

раніше не судиму,

- засуджено за ч.2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч. 1 ст. 310 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Згідно з вироком суду, в середині квітня 2012 року ОСОБА_5 на земельній ділянці, розташованій на території належної їй садиби за місцем проживання по АДРЕСА_1 посіяла в грунт насіння рослини коноплі, за якими після їх сходження в кількості більше десяти рослин доглядала (прополювала) з метою доведення зазначених рослин до стадії дозрівання та їх використання в подальшому для власних потреб.

На початку липня 2012 року ОСОБА_5, перебуваючи за місцем проживання, зірвала з ростучих рослин коноплі гілки з листям та суцвіттям, які поклала для висихання на горище свого будинку та у приміщення господарської споруди (сараю), частину з яких після висихання подрібнила, і зберігала рослинну масу - канабіс вагою 2,2 г і 65,8 г (у перерахунку на суху речовину) для власних потреб без мети збуту.

Під час проведення обшуку житла ОСОБА_5, що мало місце 14.08.2012 року, працівниками міліції в присутності понятих на присадибній земельній ділянці було виявлено та вилучено 12 кущів рослин коноплі, які проростали неподалік від будинку та сараю, а також наркотичний засіб -канабіс, який знаходився на горищі будинку і в приміщенні сараю.

В апеляційному порядку вирок місцевого суду не переглядався.

У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування кримінального закону - ч. 3 ст. 60 КК України, При цьому вказує, що засуджена має на утриманні малолітню дитину, в зв'язку з чим судом необґрунтовано застосовано до неї покарання у виді арешту за ч. 1 ст. 310 КК України. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційну скаргу; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а вирок суду в порядку ст. 395 КПК України (1960р.) слід змінити.

Правильність кваліфікації дій засудженої в касаційній скарзі не оспорюється.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, прокурор ставить питання про неправильне застосування кримінального закону, яке пов'язане з правильністю призначення покарання у виді арешту за ч. 1 ст. 310 КК України; питання про правильність призначення покарання за ч. 2 ст. 309 КК України та застосування ст. 75 КК України за сукупністю злочинів не порушуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 395 КПК України (1960 р.) суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.

Колегія суддів зазначає, що призначене судом першої інстанції покарання за ч. 1 ст. 310 КК України у виді арешту на строк 6 місяців не відповідає вимогам ст. ст. 65, 60 ч. 3 КК України.

Так, судом не враховано, що диспозиція ч.1 ст. 310 КК України передбачає умову - вирощування рослин коноплі в кількості не менше 10 шт., а ОСОБА_5 вирощувала рослини коноплі в кількості, наближеній до мінімальної (12 шт.); щиро покаялася у скоєному, сприяла розкриттю злочину, має на утриманні малолітню дитину.

За таких підстав колегія суддів вважає, що зазначені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та дають підстави перейти до більш м'якого виду покарання, призначивши за ч. 1 ст. 310 КК України ОСОБА_5 із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді громадських робіт на строк 60 годин, що не впливає на призначене покарання за сукупністю злочинів.

Звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України колегія суддів вважає обґрунтованим.

За таких підстав вирок суду підлягає зміні, покарання ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 310 КК України слід призначити із застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт на строк 60 годин.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, - залишити без задоволення.

Вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_5 в порядку ст. 395 КПК України (1960р.) -змінити.

Призначене ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 310 КК України покарання у виді арешту на строк 6 місяців на підставі ст. 69 КК України пом'якшити до покарання у виді громадських робіт на строк 60 годин.

Вважати ОСОБА_5 засудженою за ст. ст. 309 ч.2, 310 ч. 1, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік.

Покласти на ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п. п. 2,3 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без

дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну

місця проживання або роботи.

В решті вирок залишити без зміни.