Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., суддів: Тельнікової І.Г., Кравченка С.І.,за участю прокурора Підвербної Г.Я., розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 червня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Полтавської області від 8 лютого 2013 року

Вироком Октябрського районного суду м. Полтава від 20 вересня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 1700 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області 235, 20 грн. судових витрат.

Вирішено питання щодо речових доказів на підставі ст. 81 КПК України 1960 року.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що влітку 2011 року на території Полтавського району незаконно придбав, виготовив та зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, особливо-небезпечний наркотичний засіб "канабіс" з метою збуту.

Зокрема 21 травня 2012 року близького 18.00 год. ОСОБА_5 за вказаною адресою збув ОСОБА_6, який здійснював оперативну закупку, особливо-небезпечний наркотичний засіб "канабіс", масою в перерахунку на суху речовину 4,497 г.

27 травня 2012 року близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_5 за вказаною адресою повторно незаконно збув ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб "канабіс" масою в перерахунку на суху речовину 4,497 г.

29 травня 2012 року близько 20 год. ОСОБА_5 за вказаною адресою повторно збув ОСОБА_6 особливо-небезпечний наркотичний засіб "канабіс" масою в перерахунку на суху речовину 3, 967 г.

15 червня 2012 близько 11 год. 50 хв. ОСОБА_5 за вказаною адресою повторно незаконно збув ОСОБА_6 особливо-небезпечний наркотичний засіб "канабіс" масою в перерахунку на суху речовину 29,470 г.

Під час розгляду справи суд першої інстанції не погодився з висновками органів досудового слідства про доведеність вини ОСОБА_5 у незаконному збуті наркотичних засобів, визнав його винним у зберіганні наркотичних засобів без мети збуту та перекваліфікував його дії на ч.1 ст. 309 КК України.

Вироком Апеляційного суду Полтавської області від 8 лютого 2013 року вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 20 вересня 2012 року скасовано та постановлено новий вирок, яким ОСОБА_5 визнано винним у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 307 КК України, вчиненому за обставин, які були зазначені в обвинувальному висновку, та призначено йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

В решті вирок районного суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі прокурор просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого ОСОБА_5 внаслідок м'якості. Вказує на те, що суд не в повній мірі врахував дані про особу засудженого.

В касаційній скарзі засуджений просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Зокрема, ОСОБА_5 зазначає, що до нього неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 307 КК України. Істотне порушення кримінально-процесуального закону полягає в тому, що органами досудового слідства були зібрані докази по справі з порушенням закону. Розгляд справи в апеляційному суді проведено без участі захисника і таким чином було порушено його право на захист.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого та не підтримав касаційну скаргу прокурора, обговоривши доводи, викладені в касаційних скаргах та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновок суду апеляційної інстанції про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними по справі, дослідженими під час проведення судового слідства по справі та наведеними у вироку доказами у їх сукупності.

Зокрема, оцінюючи доведеність вини ОСОБА_5, суд належним чином проаналізував показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, відомості які зафіксовані в протоколах оперативних закупок наркотичних засобів у ОСОБА_5, протоколи проведення обшуку за місцем його проживання, висновки судово-хімічних експертиз. Крім того судом належним чином прийняті до уваги показання підсудного ОСОБА_5, який частково визнавав свою вину у пред'явленому обвинуваченні та не заперечував факт вчинення ним одного з епізодів збуту наркотичних засобів.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону під час проведення досудового слідства, у зв'язку із чим зазначені докази слід визнати недопустимими, по справі не вбачається.

Щодо посилання засуджено на порушення його права на захист під час розгляду справи в апеляційному суді то воно також є необгрутованим. Так відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 45 КПК України участь захисника є обов`язковою у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист. Дані про те що ОСОБА_5 страждає на захворювання, які перешкоджають йому самостійно реалізувати своє право на захист по справі відсутні.

На стадії досудового слідства та під час розгляду справи в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_5 захищав професійний захисник. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_5 відмовився від участі захисника і прийняв рішення захищати свої інтереси самостійно. Тому рішення суду апеляційної інстанції про можливість прийняття відмови засудженого від захисника є законним та обґрунтованим.

Покарання ОСОБА_5 призначене у відповідності з положеннями ст. 65 КК України і є достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Ураховуючи викладене, колегія суддів, підстав для задоволення касаційних скарг не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України п.п.11,15 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів,-

Вирок Апеляційного суду Полтавської області від 8 лютого 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а його касаційну скаргу та касаційну скаргу прокурора, - без задоволення.