Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф., суддів Кульбаби В.М., Швеця В.А.,за участю прокурора Деруна А.І. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 06 червня 2013 року матеріали справи за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 26 червня 2012 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, -

ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Артемівського районного суду м. Луганська від 14 листопада 2007 року.

Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 30 березня 2012 року засудженому відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Артемівського районного суду м. Луганська від 14 листопада 2007 року щодо нього.

В апеляційному порядку постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 30 березня 2012 року місцевого суду залишено без зміни.

Судові рішення мотивовані відсутністю поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вироку Артемівського районного суду м. Луганська від 14 листопада 2007 року.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на незаконність судових рішень. Зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження вироку обумовлений тим, що він 27 січня 2008 року потрапив в дорожньо-транспортну пригоду та тривалий час лікувався, що позбавило його можливості вчасно звернутися з апеляційною скаргою. Просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, вислухавши доводи прокурора, який просив ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, засуджений був присутнім в судовому засіданні при проголошенні вироку Артемівського районного суду м. Луганська від 14 листопада 2007 року, а з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження звернувся лише через 4 роки 3 місяці.

Крім того, зазначеним вироком засуджений ОСОБА_5 був звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, в зв'язку з чим міг безперешкодно використати всі свої процесуальні права.

Судом першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, досліджено доводи засудженого про те, що 27 січня 2008 року він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, в зв'язку з чим він лікувався, однак ця причина не визнана поважною, оскільки це відбулось більше ніж через 2 місяці після проголошення вироку у його ж присутності.

За таких підстав колегія суддів погоджується з правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності поважних причин пропуску на апеляційне оскарження, в зв'язку з чим оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли стати підставою для зміни або скасування постановленої у даній справі ухвали апеляційного суду, не виявлено.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1960 року), п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 26 червня 2012 року, про відмову ОСОБА_5 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Артемівського районного суду м. Луганська від 14 листопада 2007 року - залишити без зміни.